Класицизм в архітектурі: {:ru}Стиль классицизм в архитектуре{:}{:uk}Стиль класицизм в архітектурі{:}

{:ru}Стиль классицизм в архитектуре{:}{:uk}Стиль класицизм в архітектурі{:}

 

Стиль классицизм стал наиболее развит во Франции, Италии, Британии, Германии и России, он   заменил рококо, который на своем исходе терпел критику по поводу своей «наляпистости» декоративными элементами и хитромудрости форм, которые на то время уже исчерпали свою славу и до тошноты надоели.

 

Таким образом, архитектура классицизма проявила себя менее пышными формами и содержала в себе преимущественно монументальную тематику.

 

Архитектурный стиль классицизм в большей степени руководствуется правилами и канонами, представленными в античном искусстве. Отсюда и взялась простота форм, эталоны гармонии, строгости и лаконичности в его монументальном содержании. Здесь имеет место и регулярность планировки и четкость объема формы. Ордер классицизма напоминает античность в своих формах и пропорциях.

 

Стиль классицизм в архитектуре сопровождается симметрично-осевыми композициями и сдержанностью декоративного убранства.

Здания, выполненные в классицизме, имеют массивные и весьма устойчивые конструктивные элементы прямоугольных и арочных форм, как подобает монументальности.

 

Что касается цветовых палитр, то здания в стиле классицизм выполнены в основном в зеленых, розовых, небесно-голубом и пурпурным с золотым акцентом цветах. Они участвуют как при оформлении плоскостей стен, так и декора, и конструктивных элементов, которые представляют из себя круглые и ребристые колонны, пилястры, статуи, античные орнаментные украшения, кессонные своды и т. д.

 

Здания классицизма имеют четкость в геометрии форм, статуи на крышах, ротонда; линии строгого характера, которые повторяются и имеют вертикальное и горизонтальное направление; присутствует симметрия.

 

Что касается столярных изделий, то: окна прямоугольной формы с удлиненным верхом и скромным оформлением; двери прямоугольной формы с филенками и громоздким порталом двускатного типа на круглых и/или ребристых колоннах с элементами – львами, статуями и сфинксами.

 

Классицизм в архитектуре увековечен во многих памятниках, среди которых стоит упомянуть Собор святого Павла (Лондон), Собор дома инвалидов, Пантеон (Париж), Павловский дворец (Россия, Павловск), Смольный институт (Санкт-Петербург).

 

Стиль класицизм. Архітектура класицизму. Творчість відомих архітекторів класицизму. Шедеври архітектури класицизму. Стиль ампір в архітектурі та скульптурі за часів Наполеона. Садово-паркове мистецтво класицизму. Класичний стиль в інтер’єрі

Мистецтво, 8 клас

Урок 23

Тема: Стиль класицизм. Архітектура класицизму. Творчість відомих архітекторів класицизму. Шедеври архітектури класицизму. Стиль ампір в архітектурі та скульптурі за часів Наполеона. Садово-паркове мистецтво класицизму. Класичний стиль в інтер’єрі.

Мета: ознайомити учнів з поняттями «класицизм», «ампір», «регулярний (французький ) парк». Розглянути визначальні риси класицизму. Надати знання про види архітектури класицизму та її характерні риси. Розглянути приклади стилю ампір в архітектурі та скульптурі та приклади садово-паркового мистецтва класицизму.

Розвивати вміння учнів за ілюстраціями визначати характерні риси ампіру, вміння надавати характеристику художньому образу споруд, здійснювати аналіз основних характерних засобів виразності скульптур класицизму, визначати тип ландшафтної архітектури на прикладах садово-паркових комплексів.

Виховувати інтерес до архітектури та скульптури класицизму, ціннісне ставлення до шедеврів мистецтва класицизму.

Тип уроку: комбінований, урок введення в тему.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійна дошка, проектор, презентація до уроку.

Хід уроку.


  1. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

  2. Актуалізація опорних знань учнів.

  3. Новий матеріал для засвоєння. Розповідь про класицизм.

Класицизм уперше заявив про себе в італійській культурі 16 століття. Найбільшого розвитку досяг вже у 17 ст. у Франції й у декількох країнах зберігав свої позиції аж до першої чверті 19 ст. Зародження цього стилю ґрунтувалося на ідеї повернення до античних архітектурних форм і ордерів, а його фундаторами стали дослідники, які вважали античну культуру вершиною досконалості, взірцем абсолютної і вічної краси.

Представники класицизму прагнули втілити уявлення про доцільну закономірність світобудови, про гармонійний устрій природи і суспільства, піднесені героїчні та моральні ідеали, підпорядкування особистих інтересів інтересам громади. Художнім формам цього стилю притаманні строгість і чіткість, логічність і ясність, гармонійність та врівноваженість.



  • Визначальні риси класицизму:

    • Раціоналізм, який виражався у прагненні будувати художні твори на засадах доцільності, наслідувати зразки античного мистецтва

    • Нормативність, що допомагала встановлювати непорушні правила і закони

    • Дотримання канонічних правил написання творів

    • Ясність та чистота художньої мови

    • Аристократизм, що орієнтувався на вимоги та смаки вищої суспільної верстви

    • Встановлення ієрархії жанрів.

Архітектура.

Одним із засновників архітектурного класицизму вважають венеціанського майстра Андреа Палладіо, а зразком заміської споруди цього стилю – збудовану ним віллу Ротонда (північ Італії, середина 16 ст.).

А. Палладіо. Вілла ротонда.

Заміський будинок, або вілла, побудована Андреа Палладіо на вершині холму під Віченцем для ватіканського чиновника , який вийшов в відставку Паоло Альмерико. Після переходу в 1591 р. у власність братів Капра вілла Альмерико була переіменована в віллу Капра. Іноді її називають вілла Альмерико-Капра.

Вілла Ротонда під охороною ЮНЕСКО як пам’ятка Всесвітньої спадщини, загальновизнана в якості одного із центральних будівль і історії європейської архітектури. Для архітекторів – палладіанців це був найбільш шанований зразок вілли. За його подобою були побудовані тисячі будівль по цілому світу – від американської садиби Монтічелло до Софійського собору в Царському Селі.

Вілла Капра – один із перших в історії приватних будинків, вирішених в формі античного храму. Йому присутня ідеальна симетрія, основана на дуже прорахованих математичних пропорціях. У вілли 4 фасади з іонічними портиками, до яких веде по балюстраді зі статуями античних богів.

Вінченцо Скамоцці, який відповідав за добудову і обробку вілли після смерті Палладіо, прикрасив її куполом-ротондою подібною до римського Пантеону. Із круглого отвору зверху купола, за задумом творців, сонячне світло повинне було попадати в круглу гостинну в центрі споруди. Її стіни покриті штучними фресками-обманками. Всі інші кімнати спроектовані таким чином, щоб в них на протязі дня теж рівномірно заглядало сонце.

На відміну від багатьох пам’яток архітектури Відродження, які негласно протиставляють себе навколишньому ландшафту, вілла ідеально вписана в нього. Від парадних воріт до неї веде широка алея для екіпажів. Палладіо і Скамоцці досягли в цьому своєму творі гармонії з природою, невідомою європейському зодчеству з часів античності.

Останнім відомим власником вілли був Марі оді Вальмарана (помер в 2011 році), член італійського роду Вальмарана, професор архітектури Віргінського університету. Цікаво те, що і головний корпус цього університету (так звана Ротонда) був спроектований Томасом Джефферсоном за зразком вілли Ротонда. Вплив цього Палладієвого шедевру відзначений також в невтіленому проекті президентського палацу в Вашингтоні, який розробив Джефферсон.

Найбільшого розвитку архітектура класицизму досягла у Франції періоду Наполеона, а згодом цей стиль поширився в Німеччині, Англії, Росії та інших країнах. Рим був одним із головних теоретичних центрів класицизму.



  • Архітектурі класицизму властиві:

    • Правильні геометричні форми

    • Піднесено статичні та логічно вибудувані ансамблі

    • Стриманість декоративного оздоблення

    • Високий подіум, портик, ротонда і фронтон, як основні архітектурні елементи

    • Розташування колонних портиків із фронтонами на кожному з фасадів, що додавало композиції закінченої симетрії


Основою архітектурної мови класицизму став ордер, який близький до античного. Стіни будівель гладенькі, на противагу пишності й витонченості фасадів епохи бароко.

  1. Шедеври архітектури класицизму

Церква Святої Женевєви

Початок французького класицизму пов’язаний із будівництвом церков Св. Женев’єви в Парижі, спрощена форма якого свідчить про виникнення нового естетичного підходу. Вона була спроектована в 1756 році Жаком Жерменом Суффло, але в 1791 р. в період Великої французької революції трансформувалась в «пам’ятник Великої Франції».

Французький архітектор Суффло говорив, що був самоучкою. В 1730-1750 роках кілька раз бував в Римі, де вивчав пам’ятки класичної архітектури. В 1738 році він повернувся в Ліон і зайнявся архітектурною практикою. Простота, просторість і археологічно точно відтворені деталі класичної архітектури в основних його роботах ліонського періоду, таких, як прибудова до Отель-Дьйо та будівля Лож де Шанж, розпочали здвиг французького смаку від архітектури рококо до неокласицизму.

Він один із перших відвідав доричні храми в Пестумі і спромігся створити характерні готичній архітектури відчуття світла, простору та пропорцій в класичних формах. З цією метою він скористувався планом в вигляді грецького хреста, неф був оформлений як система плоских зводів і півциркульних арок, які опирались на ряди колон в інтер’єрі. Об’ємна композиція будівлі розвиває ідею центрально-купольного будівництва, яка має в плані риси грецького хреста . Купол в центрі піднімається до висоти майже 120 м. Його метою в цьому проекті стало поєднання строгої регулярності і монументальності романських звідних стель з легкістю стройних стовбів, які їх підтримують і вільно стоячих коринфських колон. Зовнішні поверхності стін майже без прикрас вирішені з використанням класичного контрасту розчленованої та нерозчленованої мас.

Оскільки дизайн церкви засновувався на класичному стилі, після революції , коли релігія була відмінена, було дуже просто перетворити церкву в світський заклад Пантеон – місце поховання великих людей Франції. Після переробок Пантеон дістав ще більше класичний характер. До нещастя, бокові вікна в той час були закладені: ефект світлого внутрішнього простору був знищений, велика частина прикрас була забрана, що сильно змінило вигляд інтер’єру. Пілони були підсилені Ронделем в 1806 році. Все це надало будівлі суворий, строгий вигляд, який відповідав новому призначенню будівлі, в результаті виник тут дещо похмурий пам’ятник архітектури, яким є сьогодні Пантеон.

Парижський Лувр

Лувр – один з найбільших художніх музеїв світу. Розташований в Парижі Франція. Будинок Лувру, раніше був королівським палацом, розташований в центрі Парижу, в 1-му муніципальному окрузі столиці.

Перша письмова згадка про Лувр віднайдена в письмовому джерелі за 1204 рік, де сповіщається про Вежу-донжон. Вежу побудували ще за короля Філіпа-Августа у 1190 році. У 1317 році сюди перевезли королівську скарбницю. Стару вежу Лувра зруйнували за наказом короля Франциска І у 1528 році.

Створення королівської резиденції в Луврі розпочали у 1546 році (архітектор П’єр Леско). Квадратний двір палацу створили архітектори Лемерсьє, а наприкінці 17 століття добудував Луї Лево. Лувр ставав конгломератом різностильових споруд від доби відродження до класицизму (східна Колоннада Лувра, архітектор Клод Перро). Будівельні роботи припинилися за короля Луї ХІV, що переніс королівську резиденцію в улюблений Версаль. Приміщення палацу використовують як майстерні і житло художників, лавки ремісників, облаштуали друкарню тощо. Приміщень було стільки, що в Луврі розмістилася Королівська Акдемія живопису і скульптури.

Для Людовіка XIV – «короля-сонця», який вважав, що «держава – це я», безумовно, класицизм здавався єдиним стилем, здатним виразити ідеї мудрості і могутності володаря, розумності державного устрою, спокою і стабільності в суспільстві. Внутрішня боротьба, схвильованість, зіткнення, які є настільки явними в мистецтві бароко, ніяк не відповідали ідеалам ясності і логіки французького абсолютизму.

Людовіком ХIV було зроблений вибір між двома стилями під час конкурсу на проект Східного фасаду Лувра.

Колонадою, або Колонадою Лувра, прийнято називати східний фасад Луврського палацу. Людовік XIV, при якому завершилося створення Квадратного двору, хотів, щоб зовнішній східний фасад палацу був монументальним і величним. До Парижу запросили великого італійського архітектора Джованні Лоренцо Берніні, і у 1665 р. навіть було закладено перший камінь, але з якихось причин його барочний проект так і не був здійснений.

 

Східний фасад Лувру з різних точок огляду

 

У проектуванні існуючого фасаду брали участь Луї ле Во, Ш. Лебрен і Клод Перро. Побудована ними колонада – яскравий зразок французького класицизму. Протяжний фасад (173 м} має три виступи-ризаліти – центральний і два бічних, – між якими розміщені здвоєні корінфські колони, які утворюють затінені лоджії. Потужні колони, які поєднують два поверхи, лежать на масивному цокольному поверсі. Центральний ризаліт із трьохпрольотним портиком увінчано трикутним фронтоном, який багато прикрашено рельєфами.

Під час правління Людовика XIV риси замкової архітектури поступово зникають. На східному фасаді Лувра не залишилося і сліду колишніх високих покрівель. Його величезній колонаді було надано абсолютно класичного вигляду, а багатство світлотіні говорить про зв’язок цього мистецтва з епохою бароко. Від французької традиційної схеми залишається тільки виділення центру і бічних крил.

З 1725 року сюди перевели щорічні виставки художників. Від назви Квадратний салон палацу Лувр походить і назва виставок Паризький салон, що отримали світову славу.

Але палац Лувр почав занепадати. У 1750 році його навіть запропонували зруйнувати. Пожвавленя прийшло несподівано в роки французьої революції 1789-1793 рр. Прийнято рішення створити в ньому національний музей мистецтв. В пусті зали занепавшого палацу почали звозити твори мистецтва з покинутих і реквізованих садиб і палаців аристократів -вимушених емігрантів, що рятували своє життя. Визначну збірку малюнків старих і счасних майстрів зібрав художник Жан-Оноре Фрагонар.

Значні мистецькі надходження почались з початком воєн Наполеона, коли він та його оточення почали систематично вивозити витвори мистецтва з пограбованих країн (Египет, Італія, Іспанія, Росія тощо). Більша їх частина осіла в Луврі і стала надбанням Франції.

Наполеонівські архітектори Фонтен та Персьє вибудували північний корпус, добудований пізніше. Після пожежі і руйнації палацу Туїльрі, його не відновили, а будівли набули сучасного вигляду і розташування.

В 20 столітті тут майже вперше відбулись масштабні археологічні розкопки і проведені роботи по створенню підземних споруд і приміщень музея. Знахідки збагатили і без того багаті збірки музея. Тоді і з’явилась модернова скляна піраміда, фонтани і садок скульптур Арістіда Майоля. В дворі Лувра реставрували регулярний сад бароко за давніми планами.

Вперше двері музею були відчинені для публіки 8 листопада 1793 р., після Французької революції. В Луврі знаходиться одна з найбільших колекцій картин, скульптур і інших зразків європейського та французького мистецтва. В його колекції є такі відомі твори, як Джоконда (Мона Ліза), Венера Мілоська, Ніка Самофракійська, картини Рембрандта, Тіціана і Леонардо да Вінчі, Франса Галса «Циганка». У 1989 р. в центрі палацу була додана скляна піраміда, створена китайско-американским архітектором Й. М. Пейєм. Лувр складається з трьох основних галерей – Сюллі, Рішельє і Денон.

Лувр надзвичайно збагатився за рахунок малих і великих приватних збірок:

Колекція кардинала Мазаріні дала «Портрет Кастільоне» Рафаеля, «Венеру дель Пардо» Тиціана, «Антіопу» Корреджо.

Якщо у Франції класицизм знайшов своє втілення головним чином у проектах громадських будівель , то в Англії у цьому стилі споруджували переважно приватні садиби та міські будинки. Саме англійські архітектори стають вірними послідовниками Палладіо, величність і простота проектів якого дають змогу дотримуватися класичних архітектурних прототипів.

Одним із палладіанців був архітектор Колін Кемпбелл, який побудував віллу Меруорт у південно-східній Ангії.

Колін Кемпбелл. Вілла Меруорт.

Найбільш вірними послідовниками Палладіо стають англійці, для яких він — сполучна ланка між строгим класицизмом 16 століття і європейським неокласицизм. «Саме в захопленні, захопленому схилянні перед античністю, в беззастережному прийнятті її авторитету слід шукати секрет грандіозної популярності палладіанства, його загального поширення як архітектури кастової, офіційної».

Колін Кемпбелл, вілла Меруорт, 1722-1725, Кент. Комплекс заміського палацу з великим центральним будівлею, майже в точності скопійованих з Ротонди Андреа Палладіо, відрізняється незвичайним витонченістю.

Оперний театр Ла Скала

Ла Ска́ла (італ. Teatro alla Scala або La Scala) — оперний театр у Мілані (Італія), один з провідних оперних театрів світу. Будинок театру побудований у 1776—78 роках архітектором Джузеппе Пермаріні.

Перша вистава (опера Антоніо Сальєрі «Визнана Європа» / «LEuropa riconosciuta») відбулася 1778 року.

Починаючи від XIX століття Ла Скала стає міжнародним центром оперного мистецтва. Багато видатних опер виникло з призначенням постановки на цій сцені. Зокрема тут відбулися прем’єри таких опер, як «Пірат» (1827) і «Норма» (1831) Вінченцо Белліні, «Лукреція Борджа» (1833), «Оберто» (1839), «Набукко» (1842), «Отелло»(1887) і «Фальстаф» (1893) Верді, «Мадам Баттерфляй» (1904) і «Турандот» Пуччіні.

Під час Другої світової війни театр був зруйнований і відновлений у первісному виді інженером Л. Секкі. «Ла Скала» знову відкрили в 1946 році. Остання велика реставрація проводилась в 2001—2004 роках.

В театрі Ла Скала співали й видатні українські співачки — Соломія Крушельницька, Євгенія Зарицька, Марія Стефюк, Вікторія Лук’янець, Лев Сибіряков.

«Класицизм: архітектура, скульптура, живопис.»

Про матеріал

Окрему сторінку в історії мистецтва складають мистецькі досягнення класицизму. Новий стиль протистоїть та одночасно «веде діалог» з бароко. При вивченні стилю слід звернути увагу учнів, що важлива риса класицизму — раціоналізм та звернення до образів і форм античного мистецтва як ідеального естетичного еталона.
Доцільно підкреслити, що мистецтво класицизму — це ідеал гармонії, довершеності й досконалості. Дана презентація дасть можливість учням прослідкувати особливості розвитку мистецтва архітектури та скульптури епохи класицизму.

Перегляд файлу

Зміст слайдів

Номер слайду 1

Класицизм: архітектура, скульптура, живопис

Номер слайду 2

Класицизм (латинський) classicus — зразковий), художній стиль і естетичний напрям в європейській літературі і мистецтві 17 — початок 19 ст. однією з важливих меж яких було звернення до образів і форм античної літератури і мистецтва як ідеального естетичного еталону. Коли у Франції встановилася необмежена влада монарха, сформувався напрямок, який охопив усі види художньої творчості, — класицизм. Цей стиль був заснований на принципах античності й строгій відповідності змісту твору його формі. Класицизм прагнув виразити піднесені, героїчні й моральні ідеали, створити ясні, органічні образи.

Номер слайду 3

Архітектурний стиль класицизм більшою мірою керується правилами і канонами, представленими в античному мистецтві. Звідси і взялася простота форм, еталони гармонії, строгості й лаконічності у його монументальному зміст. Тут має місце і регулярність планування і чіткість об’єму форми. Ордер класицизму нагадує античність у своїх формах і пропорціях. Стиль класицизм в архітектурі супроводжується симетрично-осьовими композиціями і стриманістю декоративного оздоблення. Будівлі, виконані в класицизмі, мають масивні і досить стійкі конструктивні елементи прямокутних і арочних форм, як личить монументальності. Що стосується колірних палітр, будівлі в стилі класицизм виконані в основному в зелених, рожевих, небесно-блакитному і пурпурним з золотим акцентом кольорах. Вони беруть участь як при оформленні площин стін, так і декору, і конструктивних елементів, які являють собою круглі і ребристі колони, пілястри, статуї античні орнаментні прикраси, кесонні склепіння і т. д. Архітектура

Номер слайду 4

Для архітектурних споруд класицизму характерні ознаки : Геометрична правильність об’єктів;Чіткий і спокійний ритм;Врівноваженість, логічність планування;Урочистість пропорцій;Поєднання гладкої стіни з ордером і стриманим декором;

Номер слайду 5

Арка миру в парку Семпіоне, Мілан, Італія

Номер слайду 6

Дім Інвалідів (арх. Ж. Ардуен- Мансар)

Номер слайду 7

Лувр (східний фасад, арх. Клод Перро), м. Париж, франція

Номер слайду 8

Парк Тюїльрі (арх. Андре Ленотр), м. Париж, франція

Номер слайду 9

Версаль ( арх. Лії Лево, Жуль Ардуен-Мансар і декоратор садів Андре ленотр) Париж

Номер слайду 10

Дзеркальна галерея у Версалі, Франція

Номер слайду 11

Скульптура. Як і в живописі, в скульптурі класицизму панувало прагнення до наслідування античності. Здається, ніщо не може порушити спокій і стриманість скульптурних композицій, що прикрашають Версаль, Веймар, Петербург. Все підпорядковано раціональності: застиглі рухи, ідея скульптури і навіть її розташування в парку або палаці. Скульптури класицизму, немов тривимірне втілення міфів, розповідають нам про могутню силу людської думки, про єднання народу в досягненні загальних цілей.

Номер слайду 12

Бертель Торвальдсен. Ганімед годує орла Зевса. Копенгаген, Данія.

Номер слайду 13

Антонио Канова «Амур і Психея» 1796, Музей Ермітаж, Петербург

Номер слайду 14

Квадрига на Бранденбургських воротах в Берліні

Номер слайду 15

В українській архітектурі помітний слід залишили такі напрями, як раціоналізм — це прагнення знайти раціональні начала в образному аспекті архітектури, максимально освоїти досягнення сучасної науки і техніки; конструктивізм — спроба створити життєвий простір за допомогою нової техніки, її логічних доцільних конструкцій, а також естетичних якостей таких матеріалів, як метал, дерево, скло. У практиці конструктивізму були частково реалізовані гасла виробничого мистецтва. Архітектура

Номер слайду 16

Палац гетьмана К. Розумовського в м. Батурин на Чернігівщині, арх. Чарльз Камерон

Номер слайду 17

Садиба Павла Галагана в Сокиринцях , арх. Павло Дубровський

Номер слайду 18

Воронцовський палац. Одеса, Арх. Ф. К. Боффо

Номер слайду 19

Червоний корпус Київського університету , арх. Вікентій Беретті

Номер слайду 20

Інститут шляхетних дівчат, арх. Вікентій Беретті

Номер слайду 21

Важливу роль у мистецтві класицизму відіграла монументальна скульптура. На вулицях і площах і площах міст почали встановлювати пам’ятники, завдяки чому мистецтво скульптури набуло громадського значення. У скульптуру другої половини 19 ст. розвивалися реалістичні тенденції. Монументальна скульптура набувала дедалі більшого громадського значення. Скульптура

Номер слайду 22

Іван Мартос. Пам”ятник Мініну і Пожарському. Пам”ятник де Ришельє в Одесі

Номер слайду 23

Василь Іванович Демут Малиновський. Пам’ятник Святому Рівноапостольному Великому князеві Київському Володимиру-Василю Святославовичу Великому

Номер слайду 24

Гартман Вітвер. Фонтан на площі ринок у Львові

Номер слайду 25

Живопис Класицизм в живописі – це перш за все поєднання античної спадщини з сучасним художникові світом.

Тут постійно протиставлявся розум людини силі природи, особисте – суспільному. Як і у всіх інших галузях мистецтва, в класичному живописі йде узагальнення образу, на перший план виходить ідея первинності потреб більшості.

Номер слайду 26

Нікола Пуссен. Танок під музику часу

Номер слайду 27

Клод Лорен. Південь

Номер слайду 28

Відплиття цариці Савської

Номер слайду 29

Жан Луї Давид. Присяга Гораціїв

Номер слайду 30

Антон Лосенко. Владимир і Рогнеда. Портрет Л. Геннингера

Номер слайду 31

Володимир Боровиковський. Княжни Гагаріни, Анна і Варвара Портрет Марії Лопухіної

Номер слайду 32

Дмитро Левицький. Портрет О. І. НелідовоїКатерина Миколаївна Хрущова та Катерина Миколаївна Хованська.

Номер слайду 33

Лука Долинський. Портрет князя Лева Даниловича. Портрет Київського митрополита Лева Шептицького

Номер слайду 34

Класицизм не міг узгодити суперечність між двома началами людської природи — між матеріальним і духовним, між розумом і чуттям. Звідси йде раціоналістичне протиставлення розуму, трактованого як самодостатній. Єдиний і абсолютний засіб пізнання, чуттєвим зв’язкам людини з навколишнім світом. Звідси вкрай одностороннє розуміння натхнення і творчого процесу, яке виключає присутність індивідуального досвіду, емоційних факторів, інтуїції, а головне — постійної зумовленості форми художнього твору конкретним життєвим змістом. Висновок

Номер слайду 35

Домашнє завдання. Опрацьовуємо тему «Класицизм: архітектура, скульптура, живопис»(с.122-133)Відповіді на контрольні запитання та виконання творчих завдань за підручником «Мистецтво. 8 клас». Дослідіть творчість українського митця епохи класицизму, який привернув вашу увагу.

Номер слайду 36

Творчий проект. Намалюй архітектурний пейзаж із класичною будівлею (графітний олівець, гелева ручка, фломастери).

Класицизм в архітектурі України: від Харкова до Львова, від Одеси до Києва

6 листопада 2014 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» пройшла перша лекція з нового циклу «Простір і час українського мистецтва (ХІХ — ХХ ст. )». Лектор Вікентій Пухарев розповів про класицизм в архітектурі та мистецтві України, він провів екскурс по ключових точках, де стиль класицизму залишив свій слід у візуальній картині великих міст та їх околиць.

Кінець XVII — початок XIX століття на території сучасної України характеризується поширенням пластично-образних засобів класицизму, що бере свої витоки в античності і епохи Відродження. Цьому сприяв поворот епохи Просвітництва до кращих історичних зразків науки і мистецтва, що характеризується раціоналізмом, який був підкріплений досягненнями в будівельній техніці того часу. У розвитку класицизму можна визначити три традиційних етапи: становлення, зрілість і занепад, в ході яких архітектура класицизму проходить шлях від барокових засобів виразності до створення масштабних міських ансамблів і багатоповерхової забудови на третьому етапі.

Основною характеристикою якісного проекту будівлі, за задумом зодчих того часу, є відповідність вимогам кругового або секторально-панорамного огляду і наявність ідеальних пропорцій з різних точок. У комплексі на цьому повинен триматися ансамбль вулиць, площ, кварталів.

У ХIХ столітті розгорнулися значні будівельні роботи від сходу до заходу і з півночі на південь України. За короткий час виникли центральні частини багатьох міст та знакові споруди свого часу, багато з яких збереглися до наших днів.

У будівництві південних міст, таких як Херсон, Маріуполь, Катеринослав активну участь брали видатні петербурзькі архітектори. Найбільшого розвитку серед міст цього регіону досягла Одеса. У 1803 році Одеса ще була невеликим містом з дев’ятьма тисячами жителів і непростим ландшафтом: рівнина з різким обривом до лінії моря. У 1804 році градоначальник Одеси А.Е. Рішельє замовив проект театру відомому архітекторові Тома де Томан і підключив до проектування забудови міста таких петербурзьких архітекторів, як Ф.К. Боффо, Г.І. Горічеллі, У. Козлов.

Архітектурним акцентом Одеси є центральна напівкругла площа, вона збудована двома симетрично розташованими увігнутими будинками. Ця классицистическая архітектурна ідея яскраво доповнюється впізнаваними Потьомкінськими сходами, яка обігрує особливість одеського міського рельєфу.

Розвиток архітектури Києва значною мірою пов’язане з ім’ям видатного архітектора Андрія Міленського. Він за короткий час змінив вигляд Києва, зробивши його більш світським, доповнивши численні грандіозні релігійні споруди сучасними європейськими будівлями. Під його керівництвом було покладено багато вулиць, також він визначив і Хрещатик як головну в майбутньому вулицю Києва. На Хрещатику архітектор побудував перший у місті театр із залом на 470 місць, який не зберігся до наших днів. Після пожежі на Подолі в 1811 році Міленському довелося відновлювати забудову цієї частини міста з руїн.

Найбільшою спорудою Києва першої половини XIX століття була будівля університету, зовнішня форма якого збереглася до наших днів майже в незмінному вигляді. Сьогодні вона добре впізнається, завдяки характерному червоному кольору фасаду будівлі. Центральний парадний вхід акцентовано вісьмома колонами іонічного ордера.

Одним з найбільш впізнаваних висотних споруд цього періоду є дзвіниця Успенського собору в Харкові, зведена за проектом архітектора Є. Васильєва у пам’ять перемоги над Наполеоном. Кожен з 4-х ярусів дзвіниці являє собою самостійну ордерну композицію, а п’ятий ярус становить барабан, увінчаний позолоченим куполом. Це була одна з нечисленних висотних споруд на території всієї Російської імперії.

Вікентій Пухарев продемонстрував численні приклади впливу класицизму і в інших великих містах сучасної України, таких як Львів, Полтава, наглядно показав, як певною мірою цей стиль вплинув і на народну архітектуру. Формальні елементи класицизму проявилися при плануванні сіл, селищ, будівництві церков. Особливе місце займає садово-паркова архітектура, всесвітньо відомими прикладами тут є дендропарк «Софіївка» в Умані, «Олександрія» в Білій Церкві.

Традиції класичного періоду дали потужний вплив архітектурній практиці наступних часів. Регулярна система планування міста, видатні палацово-паркові комплекси, адміністративні будівлі, будівлі театрів займають значне місце в архітектурній спадщині української культури.

Нагадаємо, що 25 листопада пройде друга лекція з циклу «Простір і час українського мистецтва (ХІХ — ХХ ст.)». Тема: «Сторіччя скульптури (ХІХ ст.). Частина 1».

Відео лекції можна подивитися тут. 

2.Основні риси архітектури класицизму

Наприкінці 17 ст. у Франції в період правління Людовика XIV зародився новий стиль – класицизм, що в перекладі з латинського означає «взірцевий». Незабаром під впливом ідей Просвітництва він поширився на території майже всієї Західної Європи і панував до першої третини 19  ст. Найбільше поширення класицизм одержав у Франції, Англії, Німеччині, Росії, де охопив буквально всі сфери мистецтва, але найяскравіший слід залишив в архітектурі. Основою цього стилю були ідеї повернення до античної спадщини як до ідеального зразка. У європейських країнах починаючи із 17 ст. відбувалося становлення капіталістичних відносин. У сфері мистецтва виникла необхідність відображення нових віянь століття. Архітектура повинна була передавати не парадну урочистість і пишність, а велич та значимість, викликаючи в людей асоціації з величчю правителів.

Класицизм(з лат. classicus – взірцевий, зразковий) – художній стиль і напрям у європейському мистецтві 17 – поч. 19 ст., зорієнтований на форми античної класики й притаманні їм велич, спокій, урочистість. Для нього характерне прагнення до ясності та чистоти пропорцій, урівноваженості та гармонії форм. Класицизм пов’язаний із Просвітництвом та його ідеями раціоналізму, гармонії, порядку, розумної закономірності. Для літературних творів характерний образ героя-громадянина, який почуття підпорядковує розумові, а дії – суспільно корисним цілям. Головною рисою архітектури класицизму було звернення до форм античного зодчества як до еталону гармонії, простоти, строгості, логічної ясності й монументальності.

Невід’ємною рисою всіх архітектурних композицій епохи класицизму стала симетрія: вважалося, що саме вона найкраще символізує владу суворої дисципліни. Стіни приміщень, витримані у чіткій кольоровій гамі, розчленовували на симетричні площини за допомогою пілястрів. У такий спосіб симетрія й упорядкованість поступово змінили рух і мінливість форм попереднього стилю. Замість плавних ліній, вигадливих завитків та раковин на стінах з’явилася стримана класична орнаментація у виді гірлянд, медальйонів, розеток, розташованих у визначеному чергуванні.

Архітектурі класицизму притаманні прямі чіткі лінії, врівноважені форми, оздоблення елементами античного зодчества – колонами, портиками, фронтонами на фасадах. Його основою стали форми античної архітектури як ідеальний (класичний) естетичний еталон. Основні компоненти архітектури класицизму – симетрично-осьова композиція будівель, геометрично чітке й зручне планування приміщень, широке застосування ордера тощо. Провідний напрям архітектури класицизму – містобудівництво.

Основою архітектурної мови класицизму став античний ордер. Для класицизму властиві симетрично-осьові композиції, стриманість декоративного оздоблення, регулярна система планування міст. Архітектурна мова класицизму була сформульована в добу Пізнього Відродження венеціанським майстром Андрео Палладіо та його послідовником Вінченцо Скамоцці. Принципи античного храмового зодчества венеціанські митці абсолютизували настільки, що застосовували їх навіть при будівництві приватних особняків.

Класицизм – це велична простота, відсутність зайвих деталей, строгість, лаконізм, який проявляється в усьому, і в зовнішній, і у внутрішній обробці будівлі. Для класицистичного архітектурного стилю також характерна природність і м’якість кольорів; будівля зазвичай виконана у кремових, бежевих, молочних і блідо-жовтих кольорах. Ключовими рисами стилю є надійність, гармонійність, стабільність і комфорт. Архітектурним спорудам притаманні високі стелі, розписані витонченими візерунками і прикрашені ліпниною; колони й арки, вишукані вітражі, ажурні перила. У будівлях, оформлених у цьому стилі зазвичай є світильники, розміщені на сходах, у нішах стін. Класицизму властиві камінні решітки, якнайлегші штори простого покрою, на яких відсутні зайві декоративні деталі. Меблі також виконуються за принципом розумної простоти, тобто, це прості геометричні форми, функціональність. Окрасою меблів є лише скляні елементи, малюнок деревини, незвичайна структура каменю.

Класицизм в архітектурі – це вишукана і ненав’язлива розкіш, де все відіграє важливу роль, особливо аксесуари. Величну атмосферу створюють мармурові скульптури, дзеркала в золотих рамах, фарфор, класичні картини, гобелени, незвичайні композиції з квітів, диванні подушки. Однак деталей не повинно бути занадто багато, адже класицизм – це передовсім відсутність химерності. Кожен декоративний елемент повинен бути гармонійно вписаним у загальну картину. Різні деталі доповнюють одна одну і взаємодіють між собою.

Типовий класицистичний фасад має вхід, акцентований колонним портиком; цоколь, прикрашений рустуванням; вікна із сандриками.

Класицизм став офіційним стилем в архітектурі в абсолютистській монархії Людовика XIV, в імперії Катерини II. Практично всі короновані і титуловані особи Європи стали будувати свої палаци в новому стилі. Великий успіх класицизм мав у Британській імперії.

З античної спадщини архітектори 17 ст. перейняли не тільки характерні для нього форми, окремі деталі, а й строгу узгодженість в усьому, підпорядкування окремих частин єдиному цілому й один одному.

Класицизм в архітектурі Росії (фото) / Paulturner-Mitchell.com

Класицизм в архітектурі Росії з’явився в кінціXVIII і активно розвивався до початку XIX століття. Розквітала нова епоха російського зодчества. Відбулися найяскравіші зміни в архітектурному вигляді столиць, а також деяких інших міст. Далі розглянемо, що собою являє класицизм в архітектурі. Доповідь на цю тему буде скласти досить просто, використовуючи матеріали статті.

Загальні відомості

Класицизм є європейськимкультурно-естетичним плином. Воно орієнтувалося на античне мистецтво, зокрема давньоримське і грецьке. Також на розвиток напрямку значний вплив мала і міфологія тих періодів. Що стосується російської літератури, то в ній століття класицизму був відносно неярок і короткий. Те ж саме можна сказати і про музику. Однак численні шедеври класицизму в архітектурі Росії все ж були залишені нащадкам.

Характер напрямки: опис

Классицизм в архитектуре (фото представлены ниже) відрізняється спокійним і чітким ритмом, врівноваженістю і ясністю. Йдеться про вивіреності пропорцій. Симетрія представляла собою головний закон композиції. Особливості класицизму в архітектурі полягали в загальній гармонії частин і цілого. Що стосується парадного входу в будівлю, то він повинен був розташовуватися в центрі і мати вигляд портика. Мається на увазі виступає вперед частина споруди з фронтоном і колонами. При цьому останні повинні були відрізнятися від стін за кольором. Як правило, колони мали білий відтінок. Стіни були жовтими. Такі основні риси класицизму в архітектурі.

Будівельний процес: впорядкування центру міста

Классицизм в архитектуре России начал проявляться дуже плавно. Впорядкування центру культурної столиці ознаменувався зведенням будівлі Адміралтейства. Цей проект було розроблено Андріянов Дмитровичем Захаровим. У величезній будівлі архітектор вирішив виділити центральну вежу. Масивне кубічну підставу послужило поштовхом для створення динамічного вертикального її продовження. Уся ця споруда переходить в меншу конструкцію, що має легку колонаду. Далі відбувається стрімкий зліт позолоченій голки з корабликом. Тон усій архітектурі міста на Неві було поставлено урочисто-мажорних ритмом Адміралтейства. Кораблик перетворився в його символ.

Класицизм в архітектурі Петербурга

В середині XVIII століття цей столичний містовідрізняли поодинокі ансамблі. Він був дуже схожий зі старою Москвою і потопав у зелені численних садиб. Пізніше почалася регулярна забудова його проспектів, які, подібно до променів, розходилися від Адміралтейства. Чим примітний класицизм в архітектурі Санкт-Петербурга? Це, перш за все, не окремі будівлі, а цілі ансамблі та проспекти. Класицизм в архітектурі Петербурга вражає своєю гармонійністю, єдністю і врівноваженістю.

зведення Біржі

На початку XIX століття класицизм в архітектуріСанкт-Петербурга починав набувати все більшого значення. Біржі на стрілці Василівського острова треба було грати ключову роль. Вона повинна була об’єднати ансамблі, які склалися навколо найширшого ділянки русла річки. Тома де Томон, що був французьким архітектором, займався проектуванням Біржі та оформленням стрілки. А. Д. Захаров брав участь в доопрацюванні проекту. Всі завдання були вирішені блискуче завдяки творчій співдружності архітекторів. Система об’єдналася дзеркалом Неви. Що стосується обсягу будівлі самої Біржі, то він порівняно невеликий. Однак вона впевнено протиставлялася великої водної гладі. Багато в чому це досягалося завдяки Ростральная колонна і особливостям форм споруди. Була прекрасно розвинена тема панування над могутньою стихією. Зокрема, це відноситься до монументального твору, яке доповнило ансамбль.

Класицизм в російській архітектурі, скульптуріпродовжував зміцнюватися. Підтвердження останньому криється в могутніх постатях, які прикрашали набережні головних річок країни. Над їх створенням працювали багато майстрів: В. І. Демут-Маліноскій, І. І. Теребенев і С. С. Піменов. Ці та багато інших шедеврів класицизму в архітектурі Росії по праву мають світове значення.

Робота над Невським проспектом

Речь пойдет о главной магистрали культурной столиці. Зі зведенням Казанського собору проспект став виглядати як цілісний архітектурний ансамбль. Проект був розроблений Андрієм Никифоровичем Вороніхіним. До слова, його батько був кріпаком селянином. За зразок було взято творіння Мікеланджело. Йдеться про соборі св. Петра (в Римі). Вороніхин використовував його мотиви. Таким чином було створено унікальне архітектурне твір. Площа, розташована перед Казанським собором, з обох сторін охоплена його колонадою. Вона стала зосередженням громадської міського життя. Пізніше тут проводилися демонстрації і мітинги. У собор був перенесений прах М. І. Кутузова.

Ісаакіївський собор

Він зводився протягом сорока років.Йдеться про найбільшій будівлі, яке було побудовано в першій половині XIX століття в Росії. Усередині нього одноразово можуть бути присутніми 13 тисяч відвідувачів. Проект розробляв Огюст Монферран. Що стосується оформлення внутрішнього оздоблення і зовнішнього вигляду, то в ньому брали участь К. П. Брюллов і П. К. Клодт — художник і скульптор, відповідно. Замислювалося так, що собор буде уособлювати непорушність і міць самодержавства. Також це відноситься до тісного союзу з православною церквою. Будівля собору воістину велично. Воно справляє незабутнє враження. Проте не можна не дорікнути замовників і авторів проекту в певній гігантоманії. Це свідчило про те, що класицизм в архітектурі Росії почав переживати кризовий період.

Московська забудова

Її, перш за все, відзначався не ансамблі, аокремі будівлі. Що стосується створення перших, то було дуже важко відтворити їх на вигнутих вулицях, які були буквально напхані забудовами різних епох. Пожежа, що виникла в 1812 році, не зміг переламати їх традиційного разностілья. Однак класицизм в архітектурі Росії навіть сюди зміг привнести яскраві фарби. Після того як в Москві сталася пожежа, було зведено безліч красивих будівель. Йдеться про Опікунську раду на Солянка, Манежі, Великому театрі і так далі. Пам’ятник Мініну і Пожарському спорудили на Красній площі. Автором цього твору є Іван Петрович Марсів. Скульптор дотримувався традиції класицизму. З цієї причини герої одягнені в античні одягу. Московський класицизм не міг похвалитися такою ж величною монументальністю, як петербурзький. Йому були притаманні маленькі особняки садибного типу. Можна сказати, що московський класицизм більше наближений до людини, дуже наївний і вільний. Будинок Лопухіних — кращий московський особняк, виконаний в цьому стилі. Даний проект розроблявся архітектором А. Г. Григор’євим. Він є вихідцем з селян-кріпаків.

Забудова провінційних міст

Вона здійснювалася аналогічно московської.Провінція могла похвалитися низкою великих майстрів. Бароко і класицизм в архітектурі будівель Сибіру простежувалися вже з початку XIX століття. Ці риси знаходили відображення повсюдно. Наприклад, в Воскресенському соборі Томська або Московських воротах Іркутська. Пізніше класицизм остаточно зміцнився в Сибіру. «Білий дім» — одне з кращих перших творінь, яке було виконано в цьому стилі. Його побудували купці Сибірякова. Пізніше він перетворився в генерал-губернаторську резиденцію. Нікольський козачий собор був зведений в Омську відповідно до проекту відомого архітектора. Йдеться про Василя Петровича Стасова. Прапор Єрмака зберігалося саме в цьому соборі.

кризовий період

Він почався в 30-і роки XIX століття.Сучасники перестали захоплюватися гнітючим одноманітністю будинків з колонами. Про це також згадував Н. В. Гоголь. У той період Петербург був охоплений будівництвом дохідних будинків. Для них була потрібна наявність кількох під’їздів. Однак, згідно з канонами класицизму, можна було зробити лише один головний хід, який повинен був розташовуватися в центрі споруди. Нижні поверхи дохідних будинків також зазнавали змін. У них почали розміщувати магазини. Навіть тут норми класицизму ніяк не могли бути дотримані. Це було обумовлено наявністю широких вітрин. Таким чином, під натиском реалій сучасності класицизм змушений був піти.

нові напрямки

Творчі думки архітекторів почали грунтуватисяна принципах «розумного вибору». Вони вважали, що споруда повинна бути виконано в такому стилі, який найбільше відповідає його призначенню. І все ж кінцевий результат залежав від смаку архітектора і побажань замовника. Садиби поміщиків почали будуватися в стилі середньовічної готики. При цьому в містах виникали аристократичні особняки, які відповідають усім канонам нового бароко. Іноді замовники обсипали архітекторів нестандартними вимогами. Таким чином, у прибуткового будинку могли з’явитися венеціанські вікна. Почався період змішання стилів.

Пізні знамениті будівлі

Новий Ермітаж був побудований в Петербурзі попроектом, розробленим німецьким архітектором Лео Кленце. Потужні гранітні атланти, що охороняють вхід, декоративне оформлення (новогрецька стиль) і рівновагу частин — завдяки всьому цьому створений вражаючий образ музею. Пізніше був зведений Миколаївський палац. У ньому виразно простежуються мотиви італійського Ренесансу. Розробка цього проекту належить архітекторові Андрію Івановичу Штакеншнейдер. Внутрішні види палацу виробляють особливо сильне враження. Темна решітка перил підкреслює розбіг маршів парадних сходів. Колони відрізняються особливою витонченістю. Здається, що склепіння дуже легко спираються на них. Створюється враження, що архітектура наповнена внутрішнім рухом. Що стосується простору сходи, то воно розсується вгору і в глибину.

Внесок Костянтина Андрійовича Тона

Його творчою метою було відродження традиційдавньоруської архітектури. За проектами Тона були побудовані п’ятиголові церкви, мають вузькі арочні вікна. Він використовував візантійський і російський декор. Всі ці елементи поєднувалися з симетрією і строгими пропорціями класицизму. З ним у Тона ніяк не виходило розлучитися. Багатьом цей комбінований стиль здавався досить штучним. Однак в дійсності справа була в іншому. Головна причина — недостатньо глибоке освоєння давньоруського архітектурної спадщини. Микола I по достоїнству оцінив роботи Тона. Архітектору надали кілька великих замовлень для Москви. Великий Кремлівський палац був побудований саме під його керівництвом. Пізніше відбулася закладка храму Христа Спасителя. Його зведення розтягнулося дуже надовго. Варто відзначити, що сам храм задумувався як згадку про позбавлення країни від наполеонівського навали. У 1883 році його урочисто освятили. У будівництві брали участь багато талановитих російські майстри, серед них:

  1. Каменотеси.
  2. Ливарники.
  3. Інженери.
  4. Художники.
  5. Скульптори.

Також в храмі встановили мармурові дошки, наяких були увічнені імена поранених і вбитих офіцерів. Там міститься інформація про те, скільки солдатів загинуло в конкретному бою. На цих мармурових дошках увічнені і імена людей, які пожертвували свої заощадження для досягнення перемоги. Що стосується силуету Москви, то стометрова громада храму відмінно вписалася в нього.

архітектура, скульптура, живопис » Народна Освіта

Як ви розумієте слово «класичний» стосовно творів мистецтва?

Коли майже у всіх країнах Європи панувало мистецтво бароко, у Франції формується новий стиль класицизм, який орієнтувався на високі зразки античної Греції та Риму, на ідеали Відродження. На зміну бурхливому і динамічному бароко він приніс урівноваженість і гармонію в усьому.

Яскраво цей стиль проявився в архітектурі. Художні засоби класицизму були підпорядковані строгій організованості, ясності образів, простим і чітким геометричним формам.

Головними законами архітектурної композиції були симетрія, підкреслення центру, загальна гармонія частин і цілого. Парадний вхід у будівлю розташовували в центрі і оформляли у вигляді портика.

Для архітектурних споруд класицизму характерні: геометрична правильність об’ємів; чіткий і спокійний ритм; врівноваженість, логічність планування; урочистість пропорцій; поєднання гладкої стіни з ордером і стриманим декором. Також характерно використання елементів античної архітектури:

портики, колонади, статуї і рельєфи на площинах стін. Основними засобами гармонізації форми стали ритмічні поєднання різних за величиною й насиченістю мас. Панувала симетрія — її математичній логіці підпорядковувався кожен елемент. Головною турботою зодчих був ордер, за допомогою якого виражають масштаб споруди, співвідношення п частин, зміст і значення цих частин, нарешті, людяність художнього образу.

Коли й де були зведені перші тріумфальні арки, яке їх головне призначення?

У великих містах Європи зводили тріумфальні арки, що повторювали форми римських споруд.

Одним з яскравих зразків архітектури французького класицизму є собор Будинку інвалідів, зведений за проектом Жуля Ардуена-Мансара. Центральна частина фасаду виступає вперед, виділяючись двома ярусами колон: у першому — доричні, у другому — коринфські. На колонаду зверху поставлений блок, що у перетині повторює барабан, прикрашений парними колонами на першому поверсі і великими вікнами на другому, основним завданням яких є освітлення внутрішнього інтер’єру купола. Цю величну споруду вінчає купол, оздоблений позолоченим орнаментом, а над ним височіє граціозний купольний ліхтар зі шпилем. Висота собору сягає 107 метрів.

 

Французи в той час надавали великого значення зведенню Східного фасаду Лувра — головної королівської резиденції, а тому запросили най-талановитіших зодчих і оголосили конкурс на кращий архітектурний проект. У цьому конкурсі брав участь і відомий майстер бароко Лоренцо Берніні, який запропонував проект з вигнутими фасадами, оздобленими великою кількістю декоративних елементів. Проте було вирішено, що така споруда буде надто пишною і надано перевагу класичному проекту Клода Перро.

Не менш прекрасною і важливою частиною ансамблю є парк, спроектований Андре Ленотром. Він складається з великої кількості терас, які знижуються в міру віддалення від палацу. Клумби, газони, оранжерея, басейни, фонтани, а також численні скульптури на античні сюжети представляють собою продовження палацової архітектури. За задумом архітектора всі алеї були прокладені за геометрично правильною схемою, басейни мали бути геометричної форми, а кожна паркова алея — закінчуватися водоймою. У кінці королівської алеї розміщені фонтан Аполлона і канал.

З історії шедевра

Шедевром архітектури, що поєднав класицизм і бароко, став палацово-парковий ансамбль у Версалі — резиденції французьких королів. Король Франції Людовік XIV задумав створити справжнє чудо світу. На місці диких лісів з’явився палац і парк з численними алеями, скульптурами, каналами, альтанками і фонтанами. У створенні цього проекту брали участь зодчі Луї Лево, Жуль Ардуен-Мансар і декоратор садів та парків Андре Ленотр.

Справжньою прикрасою Великого палацу стала Дзеркальна галерея довжиною 73 метри. З одного боку цієї парадної зали знаходяться 17 високих вікон, а з протилежної —- величезні дзеркала, у яких відображувалися небо, озера, фонтани й скульптури парку.

Палацові зали були прикрашені рельєфами і скульптурними ансамблями, що надавало їм особливої урочистості й пишності.

Як в інтер’єрі створювали ілюзію простору, сповненого світла?

Найвище художнє втілення класицизму проявив у мистецтві скульптури Антоніо Канова, який у своїх героїчних та ідеалістичних творах наслідував традиції еллінізму, зокрема надихався статуями

 

Праксителя.

В Україні стиль класицизму яскраво виявився в архітектурі кінця XVIII — першої половини XIX ст. Цей час відзначено появою та зростанням міст. їх облаштування зумовило розв’язання проблем містобудування. Разом з палацами й церквами зводять приватні й громадські споруди (лікарні, пошти, банки, театри, ринки, навчальні заклади тощо). Художня мова класицизму, на відміну від бароко, була універсальною.

В Україні будують розкішні палаци, поміщицькі маєтки з парками. В основі цих палацово-паркових ансамблів архітектурні риси класицизму, який поєднували з ознаками романтичного мистецтва у використанні декоративних паркових споруд — гротів, арок, альтанок, фонтанів.

Для гетьмана Кирила Розумовського побудовано палац в м. Ватурині (архітектор Чарлз Камерон). Садибний комплекс збудовано в родовому маєтку Ґалаґанів у селі Сокиринці на Чернігівщині. Фасади палацу прикрашені багатоколонними портиками. Величезний парк оформлено у класичному стилі (архітектор Павло Дубровеький).

 

В Одесі в стилі класицизм збудовано палац Потоцьких, Стару біржу, Потьомкінські сходи, у Києві — головний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київський інститут шляхетних дівчат та ін.

 

 

На вулицях і площах міст встановлювали пам’ятники. Наприклад, пам’ятник Арману де Ришельє в Одесі створив видатний скульптор Іван Мартос. Творам митця властиві довершеність пропорцій, урівноваженість композицій, гармонійність і благородство.

Гармонійно вписується у дніпровський ландшафт пам’ятник князю Володимиру в Києві (скульптори Василь Демут-Малиновський,

Петро Клодт і архітектор Олександр Тон).

На творчість митців Львова значною мірою впливала віденська художня школа, у якій поєднувалися риси бароко та класицизму.

Майстром меморіальної скульптури Гартманом Вітвером створено численні скульптури з образом зажуреної жінки в античному хітоні — алегорія скорботи. Вітверу належать чотири фонтани на площі Ринок у Львові з постатями Нептуна, Діани, Амфітрити й Адоніса.

Окрім круглої скульптури, майстри застосовували горельєф і барельєф.

Художники, які творили в класичному стилі, широко використовували теми, образи і мотиви античного і ренесансного мистецтва.

«Французьким Рафаелем» назвали нащадки класика живопису Ніколи Пуссена. Він захоплювався природою, її величчю і гармонією, тому провідним жанром у його творчості став краєвид. Картини митця поетичні, витончені за колоритом.

Які настрої навіює пейзаж? Схарактеризуйте його колорит. Поцікавтеся самостійно міфічною історією про Поліфема. Чому, на вашу думку, автор дав такі назви картинам?

У картинах французького художника Клода Лоррена міфологічні сюжети підпорядковані зображенню прекрасної і величної природи. Його пейзажам притаманні тонкий колорит, майстерно побудована перспектива, класична завершеність композицій.

Який різновид перспективи використано у пейзажі?

У чому полягають особливості композиції і світлотіні на картинах?

Як стиль класицизму виявився в українському малярстві?

 

У першій половині XIX ст. розвиваються жанри станкового живопису: портретний, історичний, пейзажний. Особливо популярним став парадний портрет.

Прикладом картини на історичну тематику е «Володимир і Рогне-да» Антона Лосенка (1737-1773), присвячена подіям князівської доби. Уродженець м. Глухова, походженням з козацької родини, живописець закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, яку згодом очолив. Він написав низку композицій на міфологічні й біблійні сюжети, став основоположником російського історичного живопису.

Творчість двох видатних українських художників Володимира Боровиковського (1757-1825) та Дмитра Левицького (1735-1822), вихованців Петербурзької Академії мистецтв, була вирішальним фактором у становленні портретного живопису. До європейського рівня піднесли вони портретний жанр завдяки високій майстерності й глибині пізнання людини. Народжені в Україні, вони здобували свої перші фахові навички на українській землі, де сформувалися їхні естетичні уподобання. Батько Д. Левицького був відомим живописцем і гравером майстерні Києво-Печерської лаври, а В. Воро-виковський — виходець із родини миргородських іконописців.

В. Боровиковський уславився як майстер камерного і парадного портретів.

Д. Левицький у численних портретах досягає гармонійності й ефектності композицій, тональної єдності відтінків кольорів, виразності поз і жестів зображених людей.

 

Внутрішня шляхетність і дитячо-юнацька безпосередність притаманна жіночим образам із відомої серії портретів вихованок Смольного інституту, (так звані «смолянки»). Цю портретну галерею вирізняє вишукана декоративність колориту, гострота характерів струнких і кокетливих дівчат.

Дмитро Левицький.

Портрет Катерини Нелідової

Талановитий український художник Лука Долинськіш (1745-1824) написав ряд парадних портретів видатних релігійних і культурних діячів, у яких прагнув до класичної ясності в композиції та виразових засобах. Він працював переважно у Львові й здійснив оздоблення Успенської церкви По-чаївського монастиря.

Якими засобами художники передають соціальну належність осіб, зображених на портретах? Визначте: портрети на ілюстраціях парадні чи камерні.

Таким чином, класицизм збагатив мистецтво живопису новими темами й образами, новим «прочитанням» традиційних жанрів.

Варіант 1. Придумай і намалюй вигляд класичного парку з висоти пташиного лету (кольорові олівці, фломастери). Роздивись фото архітектурно-паркового ансамблю «Герренкімзеє».

Варіант2. Намалюй архітектурний пейзаж із класичною будівлею (графітний олівець, гелева ручка, фломастери).

Мистецька скарбничка

Класицизм (з лат. — «зразковий») — стиль мистецтва, який досяг найбільшого розквіту у Франції у XVII ст., орієнтувався на античні зразки.

Портик— частина будівлі, що виступає вперед, з колонами і фронтоном. Грот (з італ. grotta — печера) — паркова споруда у вигляді невеликої і неглибокої печери, з широким входом і склепінчастим перекриттям.

Альтанка — невеликий павільйон з колонами або арками, що увінчує будинок. Призначений для оглядання краєвидів.

Горельєф — (з фр. haut-relief — високий рельєф) — напівкругла скульптура, коли фігури виступають над площиною фону більш ніж на половину свого об’єму.

Барельєф — (з фр. bas-relief — низький рельєф) — рельєф, де опукле зображення виступає над площиною фону не більш ніж на половину свого об’єму.

1. Назвіть характерні ознаки архітектури класицизму.

2. Проведіть дискусію на тему «Чи потрібна класична архітектура і скульптура нашим сучасникам?»

3. Які теми розкривали живописці — представники класицизму?

4. Наведіть приклади жанрів живопису, поширених в епоху класицизму.

5. Охарактеризуйте творчість українських художників-портретистів.

 

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас Масол

 

КЛАССИЦИЗМ

ВСЕ

КЛАССИКИЗМ

ОБЗОР

В 20-м веке архитектурный классицизм продолжил свой вековой обычай (традиционный классицизм), а также был принят теми, кто абстрагировал его принципы в современных попытках создать антиисторическую архитектуру (ранний модернизм).Среди тех, кто продолжает классическую традицию, термины классический и традиционный использовались как взаимозаменяемые. Тем не менее, большинство из них будет использовать традиционный как более всеобъемлющий термин, относящийся к домодернистским архитектурным привычкам в различных культурах и обществах по всему миру.

Многие описали бы классицизм как включающий в себя более специфические виды традиционной архитектуры, взятые из западной традиции строительства. Контраст в том, как традиционный классицизм использовался в 20-м веке, можно увидеть в работах столь явно непохожих архитекторов, как Вальтер Гропиус и Поль Филипп Кре, оба из которых использовали такие фундаментальные принципы, как двусторонняя симметрия, оси и поперечные оси в качестве элементов плана. и пропорциональные системы, основанные на антропоморфных источниках.Было бы неважно идентифицировать как классическое любое здание, использующее оси симметрии в организационной стратегии, тем не менее, классические принципы доказали свою полезность на протяжении столетия и для архитекторов всех эстетических предпочтений. Здания, высота и масса которых столь же различаются, как Павильон Веркбунд (Кельн, 1914 г.), Первая Церковь Христа, Ученый (Беркли, 1910 г.) и Рокфеллер-центр (Нью-Йорк, 1931 г.), разделяют фундаментально классические методы планирования осей дисциплины симметрии. комплексные строительные программы.

После середины века заметным представителем был Луис Кан, прошедший обучение по программе изящных искусств Пенсильванского университета. Кан использовал общую геометрию классицизма и осевую организацию, изменив классические идеалы церемониальной циркуляции, расположенные на основных осях, разделяющих уровни важных пространств, на свою теорию «служебных» и «обслуживаемых» пространств, как это видно в его здании Парламента в 1963 г. Дакка (на территории нынешнего Бангладеш).

Открытые классические аллюзии присутствовали в неожиданных местах в начале 20-го века, в частности, на турбинном заводе AEG, спроектированном Петером Беренсом (Берлин, 1908 г.), который славился своей гладкой навесной стеной и открытой структурой.Однако впечатление от классического храма неоспоримо, несмотря на очевидное выражение фабричной функции, даже если здесь треугольный фронтон заменен многоугольным профилем ферменной крыши здания, а колоннада представляет собой серию стальных колонн. С помощью этой метафоры Беренс мог намеренно выразить, что его эпоха подняла промышленные задачи до уровня культурных усилий; он не смог бы передать такое в только что изобретенной лексике. Здесь классицизм был существенным для смысла этого первичного памятника фабричной эстетики.

Более изобретательная с использованием «элементов» классицизма Стокгольмская публичная библиотека Гуннара Асплунда (1920–1928 гг.) Состоит из простого цилиндра, поднимающегося из низкого ящика, что одновременно напоминает творческую игру форм неоклассического архитектора Леду и элементарного тома, на которые можно разбить Пантеон. Основываясь на более конкретных классических уроках, Асплунд применял орнамент в его традиционной гражданской роли: внутренние барельефы иллюстрируют сцены из Гомера; Внешний фриз изображает элементы повседневной жизни, чтобы оживить здание, а также предложить содержание и функции библиотеки.Как важный общественный институт, цилиндр здания является типичной ссылкой на те здания, которые занимают высокое место в традиционной иерархии.

Критическое внимание имеет тенденцию отдавать предпочтение модернистским стилистическим нововведениям перед применением классических принципов. Тем не менее, узнаваемые знаки древних типов зданий и орнаментов, в частности орденов, последовательно использовались сторонниками классического наследия архитектуры на протяжении всего 20 века.В начале века методы проектирования американских архитекторов эпохи Возрождения оказались полезными в придании сложным зданиям современности 20-го века надлежащему торжественному внешнему виду и организационной структуре. Примечательно, что Пенсильванский вокзал (McKim, Mead and White; Нью-Йорк, 1910) живо напомнил Императорские бани Рима, поскольку он также использовал планирование École des Beaux-Arts для умелой организации передвижения путешественников пешком, в такси и в поездах. .Такие достопримечательности, как Нью-Йоркская публичная библиотека (Каррер и Гастингс, 1911 г.) и Флэтайрон-билдинг (Дэниел Бернхэм, 1903 г.), демонстрируют ценность классицизма в плане выразительного потенциала, а также его способность организовывать большие и сложные здания, независимо от того, простираются ли они по горизонтали или поднимаются вертикально. . Хотя эти примеры демонстрируют строгую приверженность элементам западного классицизма, Дом вице-короля в Нью-Дели (Эдвин Лютьенс, 1915–24) соединил западные античные формы и пропорциональные системы с могольскими эмблемами власти, чтобы выразить имперское положение британского владычества, раскрывая убежденность колониальных держав и их архитекторов в том, что западная классическая традиция может быть гибко адаптирована к другим культурным контекстам.

После Первой мировой войны, особенно в 1930-е годы, формальное выражение классицизма было изменено, особенно в руках архитекторов и меценатов, которые стремились выразить имперские амбиции в архитектурном плане, как некоторые называют его «лишенным свободы». Их упрощенный, но узнаваемый классицизм охватывал монументальный масштаб, чувство дисциплины, порядка и яркую белизну, присущую классической античности, но в форме, лишенной тонкого орнамента и визуальных изысков, популярных в начале века.Эта архитектура подверглась резкой критике за ее присвоение нацистской партией, в частности, в Цеппелинфельде Альберта Шпеера (Нюрнберг, 1936) и Доме немецкого искусства Герди Трооста (Мюнхен, 1934). Выражение Гитлером националистических настроений через лишенный классицизма распространялось на его план 1937 года по переупорядочению Берлина с длинными проспектами, топорами и монументальными классическими зданиями (включая триумфальную арку, посвященную фюреру и куполообразный пантеон нацистских героев), основанный на планах Парижа Османа. , имперский Рим и Вашингтон L’Enfant.Тем не менее, в самом стиле нет ничего злобного по своей сути, который проявлялся в 20-м веке в зданиях, призванных представлять демократическую столицу Соединенных Штатов, включая Панамериканский союз (Крит, 1910 г.) и Национальный мемориал Второй мировой войны (Фридрих Санкт-Петербург). Флориан, конкурс дизайна 1998 г.).

Привлекательность лишенного классицизма для культурно разнообразной аудитории очевидна в таком случае, как поколение архитекторов из Китая, которые учились у Крита в Университете Пенсильвании и, вернувшись на свою родину, практиковали архитектуру, сочетающую западный классицизм с традиционным Китайские методы.Таким образом, несколько стран, от Италии и Германии до Китая и Америки, разделяли близость к этому упрощенному классицизму, черпая из него выразительную силу и авторитет древней архитектуры, ее полезность для выражения ценностей гражданского приличия и дальновидный характер ее архитектуры. современные покровители. Более наглядно очевидные проявления классицизма, типичные для Маккима и Крита, совпали с пиками публикации трактатов античности и эпохи Возрождения, появление которых в начале и в конце столетия свидетельствует о значительном кругозоре архитекторов, применяющих уроки и детали этих книг в своих произведениях. здания.В ХХ веке книга Витрувия «Об архитектуре» постоянно публиковалась. Выявив свое значение для мировой архитектуры, трактат был издан на испанском, французском, итальянском, немецком и латинском языках; два известных английских перевода Витрувия отмечают конец века (1914 и 1999). Точно так же несколько версий американской виньолы Уильяма Уэра были опубликованы в первом десятилетии века, а еще две появились в его последние десятилетия. Эти публикации соответствуют раннему расцвету классической традиции.Их перерыв в середине столетия совпал с очевидным триумфом «ортодоксального», или высокого европейского, модернизма, который к 1960-м годам многие считали основополагающим для провала планов обновления городов и очистки трущоб, строительства катастрофических проектов, вдохновленных CIAM. жилищные проекты и снос исторических построек (в частности, разрушение в 1963 году вышеупомянутой Пенсильванской станции).

Поскольку архитектурное разрушение, нанесенное городам, дало толчок как к растущей реакции против антиисторической модернистской архитектуры, так и к инициативам по сохранению исторического наследия, традиции и классицизм стали жизнеспособными средствами исправления бедствий современного движения.Одновременно за последние четыре десятилетия века появилось несколько работ по теории Возрождения: «Десять книг по архитектуре» Альберти были опубликованы в 1966 году и переведены в 1986 году; Палладио был переведен повторно в 1965 году и снова в 1997 году; и несколько книг Серлио были переизданы в 1970-х, 1980-х и 1990-х годах. В 1993 году серия «Тексты и документы» Центра Гетти добавила к своему амбициозному списку публикаций Орден XVII века для пяти видов колонн по «Методу древних» Клода Перро.Новая теория, заимствованная из старой, также появилась в эти более поздние десятилетия (особенно в книге Роберта Вентури «Сложность и противоречие в архитектуре», 1966) и нашла широкую аудиторию, растущее недовольство которой модернизмом стимулировало подъем постмодернизма.

В своем подходе к наполнению классическим орнаментом смысла, актуального в эпоху относительности, которая привела к двойному кодированию, постмодернизм сразу признает важность и ценность орнамента и античных форм в архитектуре, иногда с намеренным риском ослабления традиции путем делать такие ссылки ироничными или комичными.Вклад постмодернизма был оценен неоднозначно. Еще в 1979 году Джозеф Рикверт раскритиковал его как альтернативную модернистскую архитектуру. Возможно, подобная критика подтолкнула некоторых к повторному открытию того, что составляет традицию классической архитектуры. Постоянно растущий успех основателей New Urbanist, Андреса Дуани и Элизабет Платер-Зиберк в восстановлении традиционного искусства создания городов, показал, что историки архитектуры, такие как бывший профессор Йельского университета Винсент Скалли, в профессиональных школах с модернистской учебной программой, сыграли важную роль.

Событием, возможно, более символическим, чем существенным в ожидаемом господстве классической архитектуры, была критика Его Королевского Высочества принца Чарльза по поводу запланированного пристройки к Национальной галерее Великобритании. В своей теперь известной речи, представленной к 150-летию RIBA в 1984 году, он раскритиковал добавление как «чудовищный карбункул на лице очень любимого и элегантного друга» и, как он продолжает делать, выступал за возвращение. классической и традиционной архитектуре.Примечательно количество академий, например, в Нью-Йорке, организующих такие группы, как INTBAU в Лондоне, и университетские учебные программы, приверженные классицизму.

Среди небольшой группы таких университетов самым сильным, но уникальным в Соединенных Штатах является Университет Нотр-Дам. Самым важным полемистом в области архитектуры традиционных городов, основанной на классических принципах с конца 1960-х годов, по-прежнему остается Леон Криер, который в 2003 году стал лауреатом первой премии Дрихауза, цель которой — ежегодно отмечать великих участников этой практики. классической архитектуры или традиционной архитектуры и сохранения архитектуры.Язык, иллюстрации и гражданские замыслы Криера обладают силой и ясностью манифеста. Он критикует модернистскую архитектуру как тотализирующее производство, которое заменило то, что традиционно ценилось как действительно вовлекающее в строительство здания, включая накопление тысячелетних архитектурных приспособлений к социальным, политическим и экологическим обстоятельствам, которые классическая архитектура способна адаптировать. В настоящее время Паундбери, главным планировщиком которого был Криер и чьим покровителем является принц Чарльз, растет в Дорчестере, Англия.В бумажной архитектуре Криера, а теперь и в этой построенной архитектуре, он утверждает, что создание городов и практика классицизма — дисциплины, которые лучше не разделять. Многие скажут, что нынешний интерес к классической архитектуре — это не возрождение стиля, а возвращение к важной культурной традиции строительства.

ДЖЕННИФЕР А. АМУНДСОН И КРИСТОФЕР К. МИЛЛЕР

Сеннотт Р.С. Энциклопедия архитектуры ХХ века, Вып.1 (A-F). Фицрой Дирборн., 2004.

ГАЛЕРЕЯ
1903, Флэтайрон-билдинг, Нью-Йорк, США, Дэниел Бернхэм
1908, Турбинный завод AEG, Берлин, ГЕРМАНИЯ, Петер Беренс
1910, Пенсильванский вокзал, Нью-Йорк, США, McKim, Mead and White
1911, Нью-Йоркская публичная библиотека, Нью-Йорк, США, Каррер и Гастингс
1915-1924, Дом вице-короля, Нью-Дели, ИНДИЯ, Эдвин Лютьенс
1920-1928, Стокгольмская публичная библиотека, Стокгольм, ШВЕЦИЯ, Гуннар Асплунд
1934, Дом немецкого искусства, Мюнхен, ГЕРМАНИЯ, Герди Троост
1936, Цеппелинфельд, Нюрнберг, ГЕРМАНИЯ, Альберт Шпеер
1963, Здание парламента, Дакка, Бангладеш, Луис Кан
АРХИТЕКТОРЫ

БЕРЕНС, ПЕТР

БЕРНЭМ, ДЭНИЕЛ Х.

КРИТ, ПОЛ ФИЛИПП

KAHN, LOUIS I.

ЛЮТИЕНС, СЭР ЭДВИН ЛАНДЗЕР

McKIM, МЕДИНО-БЕЛЫЙ

ЗДАНИЯ

1903, Флэтайрон-билдинг, Нью-Йорк, США, Дэниел Бернхэм

1908, Турбинный завод AEG, Берлин, ГЕРМАНИЯ, Петер Беренс

1910, Пенсильванский вокзал, Нью-Йорк, США, McKim, Mead and White

1911, Нью-Йоркская публичная библиотека, Нью-Йорк, США, Каррер и Гастингс

1915-1924, Дом вице-короля, Нью-Дели, ИНДИЯ, Эдвин Лютьенс

1920-1928, Стокгольмская публичная библиотека, Стокгольм, ШВЕЦИЯ, Гуннар Асплунд

1934, Дом немецкого искусства, Мюнхен, ГЕРМАНИЯ, Герди Троост

1936, Цеппелинфельд, Нюрнберг, ГЕРМАНИЯ, Альберт Шпеер

1963, Здание парламента, Дакка, Бангладеш, Луис Кан

БОЛЬШЕ

ВНУТРЕННИЕ ССЫЛКИ

Беренс, Питер; Бернхэм, Дэниел Х.; Крет, Поль Филипп; Гропиус, Вальтер; Кан, Луис; Лютьенс, Эдвин; Макким, Мид и Уайт;

ДАЛЬНЕЙШИЕ ЧТЕНИЯ

Кертис, Уильям Дж. Р., Современная архитектура с 1900 г., Оксфорд: Phaidon, 1987

Дэвис, Ховард, Культура строительства, Нью-Йорк: Oxford University Press, 1999

Экономакис, Ричард, «Сделают ли шаги вперед настоящие первобытные люди?» Материалы международной конференции и выставки: «Другой модерн: строительство и жизнь, архитектура города», Болонья: видение Европы, 2000 г.

Криер, Леон, Леон Криер: Архитектура и городской дизайн, 1967–1992, под редакцией Ричарда Экономакиса, Лондон: Academy Editions, 1992

Рикверт, Джозеф, «Наследование или традиция», Архитектурный дизайн 49, 5/6 (1979) Скотт, Джеффри, Архитектура гуманизма: исследование истории вкуса, Нью-Йорк: Нортон, 1999

Уайзман, Картер, Формирование нации: американская архитектура двадцатого века и ее создатели, Нью-Йорк: Нортон, 1998

20 классических зданий, о которых должны знать архитекторы

Архитектура — это искусство рассказывать истории, а архитекторы — наши рассказчики.Они рассказывают историю о том, как мы развивались, откуда мы пришли, как мы смотрим на мир, как думали наши предки и куда мы хотим идти. Архитектура заботится не только о наших потребностях, но и о наших желаниях.

Представьте себе мир без архитекторов. Мы многое упустим. Мы не сможем взглянуть на здание и увидеть в нем культуру и самобытность. Мы не были бы в восторге от места, где находится здание, рассказывающее истории сотен поколений. И, к сожалению, мы не сможем оставить свой след и быть увиденными нашими потомками.

Как архитекторы вносят свой вклад в наш мир

Архитекторы позволяют нам представлять самих себя. Они переводят наши голоса в кирпичи и моторы, которые останутся надолго после того, как мы уйдем, чтобы направлять тех, кто придет за нами. Они выражают наши страхи, радости, удовольствия, хобби и потребности таким образом, чтобы их можно было понять без слов.

Когда мы смотрим на блестящие здания, спроектированные архитекторами на протяжении многих лет, мы можем многое узнать о нашей истории. Рассказчики могут меняться, но история продолжается, и искусство повествования становится лучше.

Вот почему сегодня мы смотрим на 20 классических зданий, о которых должен знать каждый архитектор, потому что мы хотим, чтобы наши рассказчики становились лучше. Итак, если вы архитектор, мы надеемся, что эта статья вдохновит вас на то, чтобы научиться лучше рассказывать историю.

Давайте прямо сейчас.

Классическая архитектура

Классическая архитектура возникла в Древней Греции и Древнем Риме. Он известен своей симметрией и пропорциями, уникальными колоннами, прямоугольными окнами и использованием мрамора или другого привлекательного прочного камня.Однако с годами для строительства зданий по этому принципу использовались и другие материалы, такие как кирпич, камень и бетон.

Смелость, смирение и интеллект — ценные понятия, воплощенные в классической архитектуре. На протяжении веков архитекторы всего мира продолжают черпать вдохновение и мотивацию в классической архитектуре. И ты тоже можешь.

Что делает здание классическим?

Классические здания — это здания, которые были построены в эпоху классической архитектуры или следуют принципам классической архитектуры.

Греки особенно интересовались пропорциями и стремились связать отдельные архитектурные компоненты со всем строением. Они основали эту систему на трех основных стилях / порядках, которые сформировали ядро ​​классической греческой архитектуры. Это дорический, ионический и коринфский.

Однако римляне пошли еще дальше и добавили два собственных стиля: тосканский и композитный.

20 классических зданий, о которых должен знать каждый архитектор

В этой статье мы рассмотрим некоторые из заслуживающих внимания классических зданий, которые на протяжении многих лет вдохновляли многих архитекторов на создание удивительных сооружений.Изучая книги по истории, становится ясно, что рост происходит тогда, когда одно великое архитектурное произведение влияет на другое. Мы надеемся, что вы найдете вдохновение, чтобы заставить течь эти творческие соки.

1. Колизей 70-80 гг. Н. Э. — Веспасиана

Откуда мы взяли — одно из величайших произведений архитектуры и инженерии. Первоначально известный как Амфитеатр Флавиев, это произведение искусства могло вместить 60 000 сидящих и еще 10 000 стоящих.

Колизей имеет 80 входов и является самым большим амфитеатром из когда-либо построенных.Это не только символ Рима, но и символ большой стойкости. Выдержав грабежи, землетрясения и даже взрывы во время Второй мировой войны, фундамент этого великого классического здания все еще стоит. На протяжении десятилетий он использовался как замок, церковь, кладбище и даже склад. Эта классическая структура многое говорит о Римской империи и ее истории.

2. Пантеон 118–125 гг. Н. Э. — Аполлодор Дамаскин

Пантеон, расположенный в Риме, Италия, считается одним из величайших духовных построек в мире.Первоначально он был построен как римский храм, но позже был освящен как католическая церковь, которая остается и по сей день. Однако Пантеон посвящен поклонению каждому богу, и его имя говорит об этом. «Пан» означает «каждый», а «Теон» означает божественность.

Через большие бронзовые двери вы попадаете в большую круглую комнату. Все пространство освещено естественным светом, который проникает через неглазурованный окулус в центре купола. Его монументальное крыльцо теперь выходит на площадь Пьяцца делла Ротонда.Раньше это притвора выходило на прямоугольный двор храма с колоннадой.

3. Maison Carree 16-20 до н. Э. by Vitruvius

Maison Carree — один из наиболее хорошо сохранившихся храмов Римской империи, оказавший огромное влияние на эпоху классического возрождения. Хотя его название означает «квадратный дом», он имеет прямоугольную форму и включает 33 колонны, построенные в коринфском стиле.

Это классическое здание, расположенное в Ниме на юге Франции, было построено по заказу Марка Агриппы из местного известняка.Дом Карри вдохновил многие здания, такие как Ла Мадлен в Париже и Капитолий штата Вирджиния Томаса Джефферсона в 1806 и 1788 годах соответственно.

4. Арка Септимия Севера 203 г. н.э. — неизвестный архитектор

Эта монументальная арка была построена во время правления Септимуса Севера в знак признания беспрецедентных побед римлян над парфянами. Это было настолько важным событием, что римский сенат поместил на арке бронзовую позолоченную надпись, чтобы отдать дань уважения Септиму и двум его сыновьям.Он по-прежнему признан уникальным триумфальным памятником по всем стандартам и возвышается как напоминание о существовавшей тогда процветающей Римской республике.

5. Храмы Баальбека 9000 до н. Э. — Антонин Пий

Храмы Баальбека, замечательные археологические раскопки в современном Ливане, считаются одним из самых впечатляющих чудес света. Храмы привлекают посетителей со всего мира, которые хотят полюбоваться одним из самых престижных и хорошо сохранившихся храмов, построенных в древнеримскую эпоху.

6. Библиотека Цельса 114 г. н. Э. — архитектор Витруоя

Библиотека Цельса была на самом деле монументальной гробницей, посвященной Гаю Юлию Цельсию Полемаэну и заказанной его сыном. С красиво вырезанными интерьерами и завораживающим классическим архитектурным дизайном это было одно из самых впечатляющих зданий Римской империи. До наших дней сохранившийся фасад сохранил великолепный декор и рельефную резьбу.

7. Парфенон 447–432 гг. До н.э. —

Иктин и Калликрат

Вы поклонник греческих мифов или греческих мифов? Если да, то вы, вероятно, слышали об Афине, богине войны и дочери Зевса.Если вам посчастливилось побывать в Афинах, образ Парфенона, мощно возвышающегося над горизонтом города, вероятно, все еще запечатлен в вашей памяти.

Парфенон, спроектированный как центр здания Акрополя, является самым известным древнегреческим храмом, построенным в дорическом стиле. Основная функция этого храма заключалась в том, чтобы укрыть статую Афины. Его дорический дизайн с 8 колоннами на фасаде и 17 колоннами на фланге был осознанным решением. Зрителям, пришедшим посмотреть на эту монументальную статую, не разрешили войти в храм, а вместо этого они смотрели сквозь открытые пространства.

8. Эрехтейон 406 г. до н. Э. — by Mnesikles

Как и Парфенон, Эрехтенион — храм, построенный в память о богах и использовавшийся для религиозных ритуалов. Этот замысловатый храм возник в результате сложной планировки из-за того места, на котором он расположен. Неровная земля потребовала стратегического планирования, чтобы правильно построить этот памятник.

Хотя оба построены в дорическом стиле, Эрехтион разительно отличается от Парфенона тонкими формами и элегантностью.Храм обращен на восток, а его вход облицован шестью ионическими колоннами. Он имеет два крыльца, одно из которых находится в юго-западном углу и поддерживается шестью женскими статуями, известными как Кариатиды. Поистине зрелище.

9. Гефестейон 460–450 до н. Э. — Мастер Гефестион

Еще один храм, посвященный богине Афин, — это Гефестейон. Название, однако, происходит от того факта, что он также был посвящен Гефесту, богу печи. Интересен тот факт, что этот храм построен в основном из пентелийского мрамора, а его основание — из известняка.

Расположенный на вершине холма Агора, он имеет 6 колонн спереди и сзади и 13 колонн с каждой стороны. Хотя это классическое здание изначально было посвящено этим двум сверхъестественным существам, позже оно было преобразовано в церковь в 7 веке; церковь Святого Георгия.

10. Храм Аполлона 540 до н. Э. — Ictinus

Построенный в дорическом стиле и расположенный в Коринфе, Греция, этот храм имеет 6 колонн на каждом конце и 15 колонн по бокам.Построенный из мелкозернистого серого известняка, он фактически был построен вместо другого храма. Однако скульптуры и другие декоративные детали выполнены из мрамора.

Уникальной особенностью этого классического здания является то, что при его строительстве использовались все греческие стили. Снаружи колонны использовались дорический ордер, а внутри — ионический и коринфский.

11. Храм Зевса Олимпийского 131 г. н.э. — Антистат, Каллешрус, Антимахид и Формос

Храм Зевса Олимпийского, расположенный в Афинах, был посвящен Зевсу «Олимпийскому» и хорошо известен как Колонны Зевса. Олимпийский Зевс.Это был колоссальный храм, расположенный в центре Афин, и хотя работы начались в 6 веке, они были остановлены по неизвестным причинам. Только в 131 г. н.э. работа была продолжена во времена правления римского императора Адриана.

12. Одеон Герода Аттика 161 г. н.э. — Герод Аттик

Греческий Герод построил это классическое здание в память о своей римской жене Аспасии Аннии Регилле. Изначально это был театр с крутым уклоном и уникальной деревянной крышей из дорогого ливанского кедра.В годы своей деятельности этот каменный театр мог вместить 5000 человек.

В 1950 году он был отремонтирован, а сцена и зона отдыха перестроены из пентелийского мрамора. Сейчас здесь проходят различные греческие и международные представления.

13. Храм Геры 590 до н. Э. — неизвестный архитектор.

Храм Геры, расположенный в Олимпии и посвященный греческой богине Гере, является одним из старейших храмов Греции. В этом храме 16 колонн. Считается, что он был построен из дерева, которое позже было заменено камнем.Он построен в дорическом стиле.

14. Храм Артемиды 580 до н. Э. — by Chersiphron & Metagenes

Храм Артемиды был построен на Корфу, пригороде современной Гарицы. Он признан первым храмом, построенным в дорическом стиле. Кроме того, считается, что его строительство повлияло на дизайн Св. Омобоно, старого святилища в Италии.

Храм Артемиды является достопримечательностью древнегреческой архитектуры благодаря своей аутентичности и великолепию.

15. Большой театр в Эпидавре 340 г. до н. Э. — Поликлетос Младший

Это классическое здание, считающееся идеальным театром всех времен с точки зрения дизайна, было достаточно большим, чтобы вместить 14 000 человек в течение его активных лет. Его акустика и эстетика считаются одними из лучших. Его проект включает в себя зрительный зал, оркестровую зону и сценический корпус.

16. Стоа Атталосская 159 г. до н. Э. — Королем Атталом II

Этот памятник архитектуры в стиле классицизма был построен в подарок Афинам.Король Пергама Аттолос II построил его в благодарность за образование, которое он получил во время своего пребывания там. Стоа Аталоса была больше любого из зданий, построенных в древних Афинах до того момента.

Это здание сочетает в себе дорический и ионический стили и было построено из пентелийского известняка и мрамора.

17. Храм Гефеста 415 г. до н. Э. — by Iktinos

Этот хорошо сохранившийся древнегреческий храм находится в городе Агора и построен в дорическом стиле.Что удивительно, так это то, что он выдержал испытание временем и до сих пор остается таким же, как и в 415 г. до н. Э. Также называемый Тесеум, этот храм был посвящен Гефесту, богу огня.

Сделанный из паросского и пентелийского мрамора, он имеет 6 колонн, идущих с востока на запад, и 13 колонн с севера на юг.

18. Ратуша Бирмингема 1832 г. — Джозеф Хэнсом и Эдвард Велч

Ратуша Бирмингема была одним из первых зданий XIX века, построенных в стиле возрожденной римской архитектуры.Сегодня он известен как концертный зал первого уровня, расположенный на площади Виктория в Бирмингеме, Англия. Его строительство послужило толчком к проектированию и строительству монументальных ратушей, характерных для городов викторианской Англии.

19. Гражданский центр, Сан-Франциско, 1912 год — Бейкуэлл и Браун

Гражданский центр содержит многие из крупнейших культурных и правительственных учреждений города. Многие из его зданий построены в классическом архитектурном стиле, в том числе 2 площади, Civic Center Plaza и United Nations Plaza.

20. The Hotel Ritz 1954 — Чарльз Мевес и Артур Дэвис

Расположенный в Париже отель Ritz выходит на восьмиугольную границу Вандомской площади под номером 15. Отель был одним из первых отелей в Европе, оборудованных каждым из них. комната с собственным телефоном, ванной комнатой и электричеством. В настоящее время он считается одним из самых роскошных и престижных отелей в мире.

Замечательным фактом является то, что он был построен за фасадом таунхауса 18-го века и сегодня остается большим современным символом классической архитектуры.

Заключение

Мы надеемся, что вам понравилось это путешествие по 20 классическим зданиям, которые сохраняют нашу историю во времени. Как и древние греки и римляне, вы тоже можете создавать мощные произведения искусства, такие как Иктинос, Мнесикл и Антонин Пий.

Мы надеемся, что это резюме вдохновило вас на продолжение рассказа наших историй через ваши блестящие творческие работы.

Основы классической архитектуры, часть 2: греческий классицизм

1.25 учебных модулей AIA CES | Факультативный и 1,25 кредита к сертификату по классической архитектуре

Второй видеоролик из серии из четырех частей, посвященных основам классической архитектуры, представленный историком архитектуры Колдером Лотом. В этой лекции рассматриваются основные элементы греческого классицизма и его роль в развитии западных архитектурных традиций.

Вы можете посмотреть Основы классической архитектуры, часть первая: римский классицизм здесь, часть третья: мотив s и детали здесь и часть четвертая: принципы классического дизайна здесь.



Цели обучения

1. Уметь различать отличительные черты и качества греческих версий классических орденов.

2. Узнайте о первых британских архитекторах, Джеймсе Стюарте и Николасе Реветте, которые отправились в Грецию с целью документирования древнегреческой архитектуры, и о влиянии их открытий на британскую и американскую архитектуру.

3. Проследите происхождение дизайна и влияние греческой архитектуры на известные здания с помощью тематических исследований.

4. Изучите работы выдающихся архитекторов, которые обращаются к греческим прецедентам, чтобы вдохновить на новую работу.



Викторина и кредит

Зрители могут получить 1,25 балла AIA CES Learning Units | Elective и 1,25 балла к Сертификату по классической архитектуре, просмотрев это видео и впоследствии набрав не менее 70% за итоговую оценку, которая проверяет ваше понимание материала. Для получения дополнительной информации о кредите на непрерывное образование, пожалуйста, напишите [электронная почта защищена] или позвоните по телефону 212-730-9646 x 112.

Вы уже смотрели видео? ПРОЙТИ ВИКТОРИНГ.



Навигация по курсу и контрольные вопросы

Во время просмотра видео вы можете перемещаться по теме, используя схему курса и временные метки ниже. По мере прохождения видео вы можете следить за дополнительными (без оценки) контрольными вопросами здесь, чтобы помочь оценить ваше понимание материала.

0:00: Введение в программу; Греческий классицизм и греческое возрождение

15:24: Греческий молдинг

19:56: Греческий дорический орден

29:04 Греческий ионный заказ

42:13: Греческий коринфский орден



Форма обратной связи по курсу

После того, как вы посмотрели курс, мы будем признательны за ваши отзывы о содержании курса через эту анонимную форму обратной связи, которая поможет нам улучшить будущие онлайн-курсы.



О докладчике

Колдер Лот — старший историк архитектуры Департамента исторических ресурсов Вирджинии и член Консультативного совета Института классической архитектуры и искусства. Он был награжден почетной наградой Совета директоров ICAA 2010 г. и почетной наградой Вирджинии AIA 2017 г. за значительный вклад в понимание искусственной среды Вирджинии. Он является автором единогласно принятой резолюции 259 Конгресса в честь 500-летия со дня рождения Андреа Палладио.



Предварительные требования

Для этого курса нет предварительных требований.



Информация о поставщиках непрерывного образования AIA

Тип проведения курса: Программа электронного обучения по запросу

Уровень программы: Вводный

Срок действия утверждения программы AIA CES: 30 марта 2022 г.

Номер поставщика: G193

Заявление поставщика: Институт классической архитектуры и искусства является зарегистрированным поставщиком AIA -утверждено непрерывное образование под номером поставщика G193.Все зарегистрированные поставщики AIA CES должны соблюдать Стандарты AIA для программ непрерывного образования. Любые вопросы или опасения по поводу этого поставщика или этой программы обучения можно направлять в AIA CES ([электронная почта защищена] или (800) AIA 3837, вариант 3).

Эта учебная программа зарегистрирована в AIA CES для непрерывного профессионального образования. Как таковой, он не включает контент, который может рассматриваться или истолковываться как одобрение или одобрение со стороны AIA любого конструктивного материала или любого метода или способа обращения, использования, распространения или продажи любого материала или продукта.

Кредит непрерывного образования AIA был рассмотрен и одобрен AIA CES. Учащиеся должны пройти всю программу обучения, чтобы получить кредит на продолжение образования. Учебные единицы непрерывного образования AIA, полученные по завершении этого курса, будут сообщены в AIA CES для членов AIA. Сертификаты об окончании как для членов AIA, так и для не членов AIA доступны по запросу.



Этот фильм стал возможным благодаря поместью Кристофера Х.Брауна и Фонд Орвилла Гордона Брауна.

Особая благодарность нашему спонсору онлайн-образования: Douglas C. Wright Architects

Теги: видео, образование, видеокурс, кредит доступен

Классицизм: смыслы и модели

ЗНАЧЕНИЕ КЛАССИЦИЗМА

Вывод

Термин «классицизм» происходит от термина «класс», который изначально имел коннотацию высокого ранга.

Определение классицизма

Классицизм — существительное, относящееся к принципам и стилям, связанным с культурами Древней Греции и Рима. В архитектуре эпохи Возрождения это иллюстрируется принятием римских принципов и набора принципов дизайна. В искусстве эпохи Возрождения влияние Рима проявляется в принятии древнеримских типов, таких как мрамор или состоящих в основном из фресок

.

слов, относящихся к классицизму

Несколько терминов, производных от термина «классицизм», часто используются в обсуждениях архитектуры эпохи Возрождения.

Классический. Классический — это прилагательное к классицизму.

Классификация. Классификация — это вариант классического, который относится к чему-то, что воплощает или отображает классические качества. Этот термин часто используется для обозначения классического стиля в постантичный период.

Classic. Классика относится к образцу любого времени или стиля, к чему-то признанной ценности или к чему-то характерному или типичному.

Справочная информация для «Классики»

Следующие контексты термина «классический» особенно актуальны для обсуждения архитектуры эпохи Возрождения.

Культуры Древней Греции и Рима. «Классический» часто используется для обозначения культур Древней Греции и Рима. Архитектура этих древних цивилизаций была воплощена в их архитектурной лексике, известной как

.
Принципы гармонии и баланса.«Классический» также используется для обозначения набора принципов и качеств дизайна, связанных с Грецией и Римом, таких как простота, регулярность и

Классификация греческого искусства. В контексте греческого искусства «классическое» относится к эпохам, которыми особенно восхищались.

Идеализация предметов в искусстве. В искусстве «классический» может относиться к предметам искусства.Идеализация была характерна для большей части скульптуры, на которой часто изображались фигуры с телами спортсменов. В эпоху Возрождения многие изображения относились к предметам, а не как к конкретным людям с отличительными чертами. Точно так же были изображены и часто и без параллелей с известными структурами.

Стилистическая противоположность романтизму. «Классический» может использоваться в широком смысле для обозначения противоположности эмоционально выразительных стилей в искусстве.В истории искусства контраст между работой, которая способствует анализу формы, и работой, которая способствует выражению эмоций, можно идентифицировать с парами стилистических периодов, таких как (15 и 16 века) против (17 век) и неоклассицизм (середина -18 — начало 19 веков) по сравнению с романтизмом (с начала до середины 19 века). Эти полюса также представлены в работах отдельных художников, таких как художники эпохи Возрождения и художники-постимпрессионисты против его современников

Моральное отношение

В периоды возрождения классики, таких как Возрождение, и некоторые аспекты классической цивилизации считались морально превосходящими, а ее художественные формы почитались как образцы для подражания.

АРХИТЕКТУРНЫЕ МОДЕЛИ КЛАССИЦИЗМА

Передача римского влияния

Архитектурные традиции были переданы архитекторам эпохи Возрождения через отдельные здания и создаваемые ими совокупно, а также через документы, особенно трактат по архитектуре, который был единственным сохранившимся подобным произведением.

Архитекторы в Риме

Рим, бывший столицей Римской империи, содержал наибольшее количество римских моделей.Основные архитектурные памятники и те, что там сохранились, оказали огромное влияние на многих архитекторов эпохи Возрождения, которые отправились в Рим для изучения древних памятников.

Рим также привлекал архитекторов и художников из-за большого количества доступных художественных комиссий, многие из которых были папскими комиссиями или комиссиями от богатых римских благородных семей.

Сохранившиеся постройки в Риме

Несмотря на то, что они были повреждены временем, небрежностью и удалением архитектурных элементов в Средние века и в эпоху Возрождения для повторного использования в новом строительстве, многие древние постройки довольно хорошо сохранились в эпоху Возрождения и остаются таковыми сегодня.

Руины в Риме

Многие другие строения превратились в руины эпохи Возрождения, но их осталось достаточно, чтобы дать четкое представление об их первоначальном масштабе и дизайне.

Форумы в Риме

Самая большая концентрация уцелевшей римской архитектуры была в той части Рима, где находились

Другие древние памятники

Древние постройки можно было увидеть и в

.


Классицизм вторгается в современный подход

Период классической архитектуры был долгим, но он привел к чему-то великолепному — звездной классической архитектурной культуре.Примеры великих старинных архитектурных шедевров есть во всем мире.

Версальский дворец, Нотр-Дам-де-Пари, Римский Колизей, Храм Парфенона — все это самые блестящие примеры неизгладимых культурных отпечатков в захватывающей истории архитектуры.

Классический период длился много лет, но самое большое наследие, которое архитекторы подарили нам, — это опыт и знания, которые позволили будущим поколениям сформировать классическую эстетическую теорию и метод архитектурного проектирования.

Архитектура столбцов лучше всего представляет этот метод. Древние архитекторы использовали эту эстетическую теорию и метод дизайна для проектирования и строительства самых величественных произведений классической архитектуры.

Различия между классическим и современным подходом

Как и все, классическая архитектура в какой-то момент была полностью заменена современной архитектурой. Этот современный подход привнес в игру множество разных стилей, в основном выраженных с помощью различных методов дизайна и эстетических теорий.Эти теории и методы развивались со временем, становясь все более распространенными.

Они служили инструментами, которые современные поколения архитекторов использовали для создания новых архитектурных форм, что в конечном итоге привело к явным различиям между современной и древней архитектурой.

Различия наиболее заметны в методе проектирования. И все же интересно то, что с эстетической точки зрения и современная, и классическая архитектура имеют общие черты — схожие методы проектирования.

На самом деле, можно с уверенностью сказать, что современная архитектура была бы невозможна без своего классического аналога. Все знания и опыт, накопленные в традиционной архитектуре, были впитаны в современный подход, породив что-то новое и современное.

Общие черты классической и современной архитектуры

И классическая архитектура, и ее современный аналог имеют более одной неотъемлемой общности. Если мы возьмем эстетический подход, мы увидим, что оба архитектурных стиля имеют довольно схожий метод проектирования.

Архитекторы могут выбирать между обоими методами проектирования удивительных структур и красивых зданий. У современной и классической архитектуры есть три общие черты:

● Пропорция — и современная, и традиционная архитектура разделяют любовь к пропорциональной гармонии. Пропорциональность лежит в основе классической архитектуры, и эта особенность также является одним из основных элементов современного подхода.

● Масштабирование — как современная, так и новая классическая архитектура разделяют привязанность к координации масштабирования, а масштабирование лежит в основе метода проектирования в обеих архитектурах.Современные и классические архитектуры основаны на предположении, что масштаб — это отражение совместимости с человеческими чувствами. Благодаря этому согласованность масштабов стала главной основой эстетики как классической, так и современной архитектуры.

● Уровень — современная и классическая архитектура сочетаются с богатыми уровнями. Традиционная архитектура — это красота и богатство деталей. Все компоненты используются для создания богатых уровней и создания красивых структур. То же самое и с современной архитектурой.

Хотя есть некоторые сходства, классицизм сильно отличается от современного подхода. Самые большие различия в изображении. Классические и современные архитекторы используют разные базовые объекты при проектировании своих конструкций. В классической архитектуре чаще всего используются арочно-кольцевые конструкции из камня и дерева или балочно-колонные конструкции.

Этот подход имеет множество ограничений, но современная архитектура может это исправить. Благодаря сочетанию конструкционных материалов, используемых в современной архитектуре, с эстетическими и дизайнерскими методами классической архитектуры рождается новый классицизм.

Этот новый подход привносит инновации и позволяет архитекторам подходить к проектированию с большей свободой и меньшими ограничениями.

Слияние классики с модерном

Сочетание современной и традиционной архитектуры может быть интересным. Несмотря на то, что существует некоторое сопротивление визуализации будущего, объединяющего оба стиля, более чем очевидно, что классицизм получает большую отдачу.

Самая большая причина, по которой профессионалы считают метод комбинирования обоих стилей сомнительным, заключается в том, что существует высокая вероятность того, что результаты не будут такими удовлетворительными, какими должны быть.Представление такой концепции требует времени, поскольку люди не привыкли мыслить нестандартно.

Планирование строительства конструкции, объединяющей оба стиля, потребует больших усилий, но это не невозможно. Правда в том, что привнесение классицизма в современный подход требует кардинальных изменений. Слияние модерна с классикой лучше всего проводить поэтапно.

Если вам нужно построить дом, который сочетает в себе оба стиля, лучший способ действий — последовательно развивать современные и классические элементы.Начните с современных функций, а потом представьте классические. Это единственный способ совместить современные и классические элементы.

Слияние классики с современной архитектурой — долгий путь, требующий настойчивости, сосредоточенности, времени и высокого уровня творчества. Современная архитектура часто подвергается различным тенденциям, которые характеризуются минимальным орнаментом, футуристическими материалами и абстрактными формами.

С другой стороны, классическая архитектура более сбалансирована, симметрична и строго пропорциональна.Найти золотую середину между ними кажется очень сложной задачей.

Именно эта золотая середина делает возможным слияние новой классической архитектуры и современного подхода. По некоторым данным, эта новая форма традиционной архитектуры уже возвращается.

Этот новый подход сделает акцент на футуристическом внешнем виде, придерживаясь всех классических идеалов внимания к деталям, симметрии, пропорциям и балансу.Принципы классической архитектуры сегодня можно увидеть почти в каждом здании.

По мнению многих профессионалов и экспертов в данной области, классическая архитектура представляет собой более обширный источник знаний, на основе которого мы можем создавать новые и более эффективные формы архитектуры.

Заключение

Классицизм — это то, с чего все началось, и неудивительно, что мы дожили до его возвращения. Мир архитектуры довольно обширен, но можно смело согласиться с тем, что классическая архитектура никуда не делась.Он был всегда, только в другой, более современной форме.

Поскольку архитектура — это инновации, взгляд на старые традиции современными глазами принесет множество инновационных открытий. Множество различных архитектурных направлений и стилей приходили и уходили, но принципы классической архитектуры всегда оставались неизменными.

В то время как образовательные учреждения во всем мире принимают зарождение современной архитектуры, классицизм по-прежнему является той самой основой, на которой эти учреждения строят свои образовательные программы.

Классические принципы существовали веками, и неудивительно, что мы видим, как именно эти принципы применяются сегодня. Что принесет нашествие классицизма, еще неизвестно.

Слияние классической архитектуры и современного подхода только способствует вневременности и постоянству спроектированных зданий, уступая место новым, более инновационным и креативным идеям. Эти новые идеи будут основаны на характеристиках классической архитектуры.

Утверждение классицизма для правительственных зданий — это заблуждение, но что с того?

Flickr / Лицензия Creative Commons / Кевин Беркетт Водопроводная станция Fairmount в Филадельфии, спроектированная Фредериком Граффом в 1812 году.

Моя реакция на предложенное постановление о введении классической и традиционной архитектуры для правительственных зданий? Боюсь, мне все равно. Конечно, нелепо навязывать использование какого-либо стиля для дизайна общественных зданий в условиях известной демократии; да, проблема как с классической, так и с традиционной архитектурой состоит в том, что они являются продуктом одного конкретного культурного потока, намеренно или нет (и чаще последнего) выражающего ценности белых людей из среднего класса западноевропейского наследия; и да, порядок потенциально является еще одним примером предвзятости невежественного президента, чье отсутствие проницательности в архитектуре очевидно в шикарных зданиях, которые он наложил на города по всему миру.Но что с того? Как и в большинстве случаев бахвальства со стороны администрации, за приказом скрывается гораздо более зловещий демонтаж контроля качества и инвестиций в общую инфраструктуру. Пусть у Трампа будут колонны и фронтоны GRFC, а вместо этого давайте бороться за самое главное: качественный вклад правительства в нашу демократическую построенную среду. (Я понимаю, что здесь я сравниваю вдумчивую реакцию всегда превосходного Джастина Дэвидсона.)

С тех пор, как формы, разработанные для размещения храмов и правительственных структур в Греции и Риме, были возрождены, переработаны и адаптированы западными архитекторами, начиная с эпохи Возрождения, их элементы выглядели как податливые кусочки и куски, покрытые функциональными структурами или рассредоточенные по ним.В лучшем случае классицизм действительно отражал общие ценности и устремления — по крайней мере, те, что принадлежат белым, в основном англосаксонским пользователям, в таких проектах, как Университет Вирджинии Томаса Джефферсона и Капитолий США. Еще лучше, когда средства были доступны, классицизм добавил чувство достоинства даже самым функциональным зданиям, таким как Филадельфийский водопроводный завод Fairmount. Есть хорошие классические правительственные здания, например, Поля Крита. Но есть и много более посредственных и даже нелепых, как, например, старое административное здание в Д.C.

На самом деле, хорошие классические здания за последние годы практически исчезли. Хотя некоторые приписывают это всеобщему упадку западной цивилизации или даже заговору некой смутной клики модернистов (архитектурный эквивалент заговора, продвигаемого генеральным прокурором Барром и госсекретарем Помпео, о продолжающемся удалении христианства из государства). основанный атеистами и деистами), я думаю, ответ проще: деньги. Создание хорошей классической архитектуры означает добавление сложности в композицию и детализацию, что требует времени и мастерства.Все это стоит дороже.

Билл Тиммерман Точка входа в Марипоса, студия Jones, проект GSA Design Excellence

С другой стороны, качество правительственных зданий, по крайней мере на федеральном уровне, казалось, улучшалось в последнее время, во многом благодаря программам GSA и Государственного департамента по совершенствованию дизайна. В то время как многие федеральные здания по-прежнему представляют собой банальные коробки, обычно построенные крупными фирмами, которые больше заботятся о затратах и ​​целесообразности, чем о качестве, архитекторы спроектировали красивые пограничные станции и несколько хороших посольств.Еще больше было на стадии разработки, пока администрация Трампа не задушила эти программы.

Более серьезная проблема заключается в том, что мы не строим то, что нам действительно нужно: а именно объекты и инфраструктуру, которые мы все можем использовать и которые объединяют нас. В наших пригородных районах, где наблюдается наибольший рост, часто не хватает координационных центров и открытых и гостеприимных зон обслуживания, которые необходимы вам для формирования настоящего сообщества. Более того, то, что мы создаем, может хорошо выглядеть снаружи, но часто имеет конструктивную ценность внутри, где с низкими потолками и флуоресцентными лампами находятся ручки для хранения незадачливых душ, которые бесконечно ждут, чтобы продлить свои водительские права.Я бы заплатил за дневной свет и открытость, прежде чем трачу деньги на колонны и фронтоны. Однако, если по какой-то причине (например, распоряжением правительства) такие структуры также должны быть традиционными по внешнему виду, это меня устраивает — пока они работают.

Пусть у Трампа будут колонны и фронтоны GRFC, а вместо этого давайте бороться за самое главное: качественный вклад правительства в нашу демократическую построенную среду.

Большие деньги — или должны быть — в инфраструктуре.После финансового кризиса 2008 года администрация Обамы приступила к реализации ряда проектов реконструкции и строительства в рамках Закона о восстановлении Америки. Поскольку в нынешнем политическом климате инвестиции в общие объекты обычно сводятся к минимуму, эти проекты мало отличались от дизайна. Улучшения дорог получили одобрение по сравнению с проектами высокоскоростных поездов или другими, более инновационными работами, которые помогли бы нам догнать Европу и Китай. Теперь единственное, что строится, — это чрезвычайно дорогая, неэффективная и нестабильная стена с небольшим количеством классических элементов, скрывающих ее исключительное предназначение.Если Трамп хочет построить необходимые нам железные дороги и инфраструктуру борьбы с наводнениями, я был бы счастлив увидеть их украшенные классическими элементами, которые могут внести масштаб и разнообразие в большие сооружения, даже если я думаю, что мы могли бы сделать то же самое (и сделать это лучше) с формальными элементами, привязанными к месту, времени и технологии строительства.

Текущие дебаты по поводу указа маскируют еще одну более серьезную проблему: мы должны инвестировать в реконструкцию и повторное использование существующих зданий, чтобы сократить использование невозобновляемых ресурсов и разрушительный выброс углекислого газа и других загрязняющих веществ.Я не уверен, как колонны работают как солнечные коллекторы или можно ли открывать здания с помощью струнных рядов, но я бы хотел, чтобы это произошло.

Пусть у Трампа есть его классицизм. Хорошие архитекторы могут использовать любой стиль. Давайте поспорим за открытость, устойчивость и красоту, которые дает построение по-настоящему демократических структур.

Аарон Бетски — регулярно упоминаемый обозреватель, чьи взгляды и выводы не обязательно совпадают с мнениями журнала ARCHITECT или Американского института архитекторов.

Классицизм дома: Архитектура Алиреза Сагарчи: Стэнхоуп Гейт

Первая книга, в которой подробно описана роскошная архитектура Стэнхоуп Гейт, одной из лучших фирм, работающих в классическом стиле где бы то ни было.

Алиреза Сагарчи, руководитель Stanhope Gate Architecture, является одним из ведущих мировых архитекторов-классиков, чьи проекты поражают своим масштабом и исполнением, многие из которых до сих пор не были опубликованы и малоизвестны.От европейской палладианской виллы до загородного дома в Шотландии — работы Сагарчи являются свидетельством достоинств традиционного планирования и дизайна в сочетании с информированным и вдохновенным видением, которое охватывает мудрость прошлого, классицизма и народных традиций, устанавливая гармонию. с потребностями современной жизни.

Классицизм дома , богато детализированный новыми фотографиями, тщательными рисунками и прекрасно написанным текстом, представляет работы Сагарчи по всему миру, из резиденции в Кенсингтонских садах в Лондоне, шикарного эко-курорта на Дунае и сельской местности. от охотничьего домика до элегантно обставленного дворового дома на берегу моря.

Эта практика работает в рамках различных стилей и местных традиций, создавая стилистически уникальные здания, соответствующие их контексту. В книге представлены как экстерьеры, так и интерьеры, а также изысканно ухоженные сады.

Алиреза Сагарчи — ведущий специалист в области современной классической архитектуры и традиционного городского дизайна, соавтор книг New Palladians и Traditional Architecture . Его Королевское Высочество Принц Уэльский является автором книги Видение Британии: личный взгляд на архитектуру . Клайв Аслет — бывший редактор журнала Country Life и автор более двадцати книг. Леон Криер — архитектор, теоретик, градостроитель и писатель.

  • Дата публикации: 17 марта 2020 г.
  • Формат: Твердый переплет
  • Категория: Архитектура — Дизайн интерьера — Общие
  • Издатель: Rizzoli
  • Размер обрезки: 8-1 / 2 x 12
  • Страниц:
  • 304 US Цена: 85,00 долларов
  • CDN Цена: 115,00 долларов
  • ISBN: 978-0-8478-6420-1
«Новый глянцевый том Риццоли о работе Стэнхоуп Гейт» Классицизм дома «, отредактированный частым участником New Criterion Клайвом Аслетом, показывает приверженность фирмы традиционному стилю и мастерству изготовления зданий от острова Джура в Шотландии до Ближнего Востока и многих других мест.«—НОВЫЙ КРИТЕРИОН

« Вдохновлённая дизайном, это первая книга, в которой представлена ​​точно детализированная и роскошная архитектура Stanhope Gate, одной из лучших фирм, работающих в классическом стиле в любом месте ».
—ДНЕВНИКИ ОБЩЕСТВА

« Я мог бы заполните всю эту страницу моими мыслями о работе Алиреза Сагарчи и работе его лондонской фирмы Stanhope Gate.

About Author


alexxlab

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *