Цікаве про бароко — Бароко

Історія

Бароко виникло і набуло великого розвитку в Італії, замінивши прості і ясні форми мистецтва Раннього і Високого Відродження. Пов’язане з дворянською культурою часів розквіту абсолютизму, бароко було покликане прославляти знать і церкву. Але в ньому відбилися і прогресивні ідеї, зумовлені тогочасною боротьбою за національну єдність в різних країнах

Європи. Поряд з цим бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилися в синтезі мистецтв, в створенні грандіозних міських і паркових ансамблів тощо.

Кращі представники італійського бароко: архітектор і скульптор Лоренцо Берніні, архітектори

Франческо Борроміні і Карло Фонтана, Ювара, живописці П’єтро да Кортона, Джордано

Лука, Маньяско, Дж. Б. Тьєполо. Здобуті в Італії досягнення бароко лягли в основу подальшого розвитку мистецтва Іспанії та її американських колоній, а також Німеччини, частково Франції, Фландрії, Польщі та України в її складі, Австрії та Чехословаччини в її складі тощо.

Демократичну гілку бароко в живопису уособлювали твори Караваджо та його послідовників — Сальватора Рози та ін.

Особливо стилем бароко переймалися єзуїти. Бароко, завдяки їх зусиллям, поширилося тодішнім світом і навіть іноді називалося стилем єзуїтів. Воно досягло Америки і Філіпін, Китаю тощо. Відомо, що єзуїти оселилися і в Китаї. Будучи знавцями й майстрами бароко, вони ознайомили китайських майстрів зі стилістикою бароко, якою зацікавився сам імператор Цянлун. Для нього і побудували барокову садибу на європейський зразок з палацом, фонтанами в саду, бароковими павільонами і лабіринтом. Збережені гравюри, що зафіксували барокову садибу з садом в Китаї.

Бароко в літературі

Письменники та поети в епоху бароко сприймали реальний світ як ілюзію та сон. Реалістичні описи часто поєднувалися з їх алегоричним зображенням. Широко використовувалися в цю добу символи, метафори, театральні прийоми, графічні зображення (рядки віршів утворюють малюнок), насиченість риторичними фігурами, антитезами, паралелізмами, градаціями, оксиморонами. Існує бурлескно-сатиричне відношення до дійсності. Для літератури бароко характерне прагнення до різноманіття, підсумовування знань про світ, всеохоплюваність, енциклопедизм, який іноді обертається хаотичністю та колекціонуванням сміховин, намаганням дослідити буття в його контрастах (дух та плоть, морок та світло, тимчасове та вічне). Етика бароко тяжіє до символіки ночі, теми тліну і марноти, життя-сну (Ф. де Кеведо-і-Вільєгас, П. Кальдерон). Відома п’єса Кальдерона так і зветься: «Життя є сон». Утворилися жанри — галантно-героїчний роман (Ж. де Скюдері, М. де Скюдері), реально-побутовий та сатиричний роман (Фюретьєр, Ш. Сорель, П. Скаррон). Бароко як стиль дав декілька різновидів, течій: маринізм, гонгоризм (культеранізм), консептизм (Італія, Іспанія), метафізична школа та евфуїзм (Англія) (див.

Преціозна література).

Дії романів часто переносяться у вигаданий світ античності, у Давню Грецію, палацові кавалери та дами постають у вигляді пастухів, виникла й окрема назва пасторалі (Оноре д’Юрфе, «Астрея»). В поезії розквітли примхливість або вигадливість, складні метафори. Розповсюдились такі форми, як сонет, рондо, кончетті (невеличкий вірш з обов’язковою дотепною думкою), мадригали.

Бароко Заходу породило в сфері роману видатних представників — Г. Гріммельсгаузен (роман «Сімпліціссимус»), у сфері драми — П. Кальдерон (Іспанія). В поезії уславились В. Вуатюр (Франція), Д. Маріно (Італія), дон Луіс де Гонгора-і-Арготе (Іспанія). Носіями бароко Росії в літературі були С. Полоцький, Ф. Прокопович, ранішній М. Ломоносов. В Іспанії барокова течія в літературі одержала назву «гонгоризм» на честь помітного представника.

Бароко в українському мистецтві

На західні землі України бароко прийшло рано — в перші роки 17ст. Протягом 1610-1630-х років у Львові був збудований найбільший у Львові костел єзуїтів на плані першого барокового римського собору Іль Джезу, завершенням будівництва якого займався архітектор Джакомо Бріано. Католицька громада Львова вже у 1644 р. мала дивний зразок італійського бароко — Стрітенський костел босих кармелітів (збережений). Архітектор Джованні Баттиста Джизлені майже точно скопіював храм Карло Мадерно у Римі, побудований там у 1603 р. Зберігся й Петропавлівський костел і монастир у Луцьку, побудований архітектором з Венеції Джакомо Бріано у 1606—1610 рр. Не вщухає захоплення й від костелу Св. Трійці в містечку Олика, побудований Радзивіллами, де працювали Б. Моллі та Я. Маліверна ще в 1635—1640 рр. (збіднілий, пошарпаний, але збережений). А будуть ще церковні барокові велетні в Барі, Городенці, Бучачі , Микулинцях, Золочеві, Вінниці, Ізяславі, Кременці, Почаєві. Шедеври бароко донині стоять у Львові, Бердичеві, Кам’янці-Подільському, Наварії, Угневі, Підкамені, Богородчанах. На завершення доби бароко з середини XVIII ст. у Львові були зведені костел Божого тіла домініканців та Собор святого Юра, перебудовані інтер’єри

більшості святинь.

Назвемо лише три па’мятки неперевершеного світського бароко — палац у Підгірцях з бароковим італійського типу

парком (1640 рр — реставрується) та палац у селі Оброшино. Останній й понині дивує збереженою скульптурою брами, скульптурою Атласу на службовому приміщенні та бароковим садовим фасадом палацу. Перебудова парадного фасаду в стилі модерн лише підкреслила красу барокових залишків брами, огорожі та сходинок.

Дивний бароковий палац Сангушків в Ізяславі — суцільна руїна (архітектор Паоло Фонтана 1750 рр).

В кожнім разі, в Україні мистецтво бароко роздвоїлося: в Західній Україні (Підляшшя, Галичина, Волинь, Поділля) воно зберегло форми єзуїтського бароко, що залишилося ближчим до свого першоджерела; в Центральній та Східній Україні (Слобожанщина та Чорномор’я) воно сильно модифікувалося й набрало зовсім оригінального забарвлення — т. зв. козацького бароко. Різниця між цими двома галузями в основі одного стилю особливо яскраво виявляється в архітектурі, менше — в скульптурі, хоч добре помітна в скульптурі декоративній; найменше її знати в малярстві.

В 18 ст. в Україні, переважно в Києві, Переяславі та Львові, в стилі українського бароко були створені видатні споруди та цілі архітектурні комплекси. Найвизначнішими з них є: Духовна академія в Києві (Й. Шедель, 1732—40), Ковнірівський корпус в Києво-Печерській лаврі (С. Ковнір, 1721—73), надбрамна церква Кирилівського монастиря в Києві (І. Григорович-Барський, 1760), Собор святого Юра у Львові (Б. Меретин, 1745—70), ратуша в Бучачі (Б. Меретин, 1751), церква в Почаєві (Г. Гофман, Ф. Кульчицький та М. і П. Полейовські, 1771—91). У композиції цих будівель помітне прагнення до зовнішнього блиску, парадності, до розвиненої архітектурної декорації — вибагливі фронтони, соковиті ліпні орнаменти та майоліка. Колони, півколони та пілястри архітектурних ордерів у тому чи іншому трактуванні фасадів займали провідне місце.

В українському живописі стиль бароко позначився насиченістю композицій, колористичною вишуканістю й декоративністю. Персонажі на іконах і портретах зображаються в дорогій одежі, типаж і аксесуари українізуються («Св. Параскева П’ятниця», 1701, майстра Пилипенка з с. Високого, розписи Рутковича в церкві Скваряви та Кондзелевича в Богородчанах). В портреті помітне прагнення до імпозантності пози, небуденного оточення (портрет воєначальника Григорія Гамалії в Київському музеї українського мистецтва). Риси піднесеності і декоративності яскраво виявилися у скульптурі ратуші в Бучачі, рельєфах дзвіниці Софійського собору в Києві. Риси бароко виступають також у розписах Троїцького собору Густинського монастиря (кінець 17 ст.) та пізніше Троїцької церкви Києво-Печерської лаври, виконаних під керівництвом А. Галика. Тут композиції сповнені динаміки й руху, а персонажі подані в природних позах, в золототканій і багато орнаментованій одежі.

Бароко яскраво відбилося в різьбі дерев’яних іконостасів середини 18 ст., які являли собою величні декоративні композиції, що ніби золототканими завісами закривали вівтар (іконостас Покровської церкви в селі Великі Сорочинці Полт. обл., 1732, та ін.), а також у ювелірних виробах (келихи, блюда, оправи євангелій тощо) і в книжковій графіці, гравюрах.

Повідомлення про бароко

Культурний бароковий напрямок

Бароко – це епоха і напрямок у мистецтві Європи в 17-18 століттях.

Характерна була також для Росії, України, білоруських земель та Польщі. Розпочався стиль з Італії, пізніше поширився по всій Європі. В основі філософії бароко лежав культ почуттів на противагу холодному раціоналізму, «сухому розуму». Проголошувалася свобода творчості, навіть самого химерного і химерного, на противагу правилам і строгим канонам творчості культурної епохи класицизму.

Бароко виникло на заході епохи Відродження, коли люди дещо розчарувалися в ідеалах Відродження. Людина – не центр світу і геніальне істота, здатне на все, як хотілося вірити всім в епоху Відродження, він вразливий чоловік, його особистість і його творчість не можуть бути ідеальними, підлеглими тільки розуму, бкезупречнимі. Людина – живий і неправильний, і їм правлять емоції, до того ж це добре.

Слово «бароко» дослівно означає «перлина неправильної форми», «дивна перлина». У мистецтві та стилі бароко дивина, незвичайність, безглуздість і оригінальність творчості не засуджується, а вітається.

Барокова архітектура – вибух емоцій

Стиль бароко як в архітектурі, так і в літературі і в музиці, відзначений складністю форм. Не знайдете ви тут нічого аскетичного або простого, природного, неприкрашений. Архітектура бароко – велична, пишна, що навіває урочистий настрій. Це архітектура гедонізму – «живемо тут і зараз», тому будівлі прикрашаються щедро і багато – ліпниною, скульптурними формами, незвичайними балкончиками, кованими творами мистецтва.

Відмінний приклад архітектури бароко – це Версальський палац французьких королів і прилегла до нього Версальський парк.

Архітектура бароко в Росії – це перш за все творіння знаменитого архітектора Бартоломео Франческо Растреллі. Це і знаменитий Зимовий імператорський палац в Санкт-Петербурзі, побудований в стилі бароко, і величний Катерининський палац у Царському селі, Великий палац в Петергофском царському маєтку, палац магнатів Строганових в тому ж Петербурзі на річці Мойці, Анічков палац імператриці Єлизавети Петрівни у Анічкова моста у Петербурзі. Це красиві парадні споруди країни.

Розквіт епохи бароко в Україні, як в архітектурі, так і в культурі в цілому, доводиться на 18 століття.

Барокові література і живопис

Література бароко особливу увагу приділяє красі і витонченості форми. Популярні стають гри з формою творів, літературні загадки, фігурні вірші, (прикладом може служити акростих). Часто це принципово декоративні твори, де взагалі не особливо важливий зміст. Головне – пишність форм!

Природність і площину світу вже не влаштовують творців літератури бароко. Вони прагнуть ускладнити літературу, висловити примхливість по відношенню до світу. Світ розчаровує, а людина слабка перед лицем величезного світу, він не настільки сильний і не настільки благородний – таке світовідчуття бароко. До чого серйозно сприймати життя і долю людини, якщо відбувається більше нагадує сон, ніж правдиву реальність? Світ і закони реальності для культури бароко – не більше ніж ілюзія, «матриця», марення!

Європейське бароко в літературі – це, перш за все, імена Франсіско де Кеведо, Педро де Кальдеона, Поля Скаррона. Російські представники стилю бароко в літературі – це оратор і релігійний філософ Феофан Прокопович, а також богослов і поет, також релігійний філософ, Симеон Полоцький.

Живопис і музика бароко відзначені динамічністю і контрастністю. У живописі це роботи Караваджо, Дієго Веласкеса, Рембрандта ван Рейна, Пауля Рубенса, Тиціана, Веронезе. Картини ці сяють грою світла, барвистими строкатими фарбами. Одночасно з культом чуттєвих радощів тіла і тілесного життя на картинах бароко ми можемо спостерігати і «темну сторону» переживань душі, глибину духовного пізнання.

Писати об’ємні фігури в живописі бароко було ще не прийнято. Тому зображення на картинах плоскі. Живопис бароко активно шукає нові форми в зображенні і знаходить їх. Сприйняття світу на картинах бароко трохи трагічне, трохи похмуре. Воно виражає беззахисність людини перед смертю, перед обличчям вищого, крихкість його буття, життя і щастя. Картини часто змішують ідеальне і смішне. Пізніше бароко в мистецтві називається терміном «рококо». Цей стиль відрізняється особливою химерністю, пишнотою.

Барокова музика – краси багато не буває

Музика бароко – це тенденція до синтезу слова і музики, таким чином в епоху бароко розквітають вокальні та хорові напрямки. При цьому також саме в епоху бароко створюється чисто інструментальний європейський стиль музики, напрямок, що не включає вокальної складової. До епохи бароко інструментальна музика прирівнювалася до танцювальної та розважальної. Також з 17 століття активно розвивався синтетичний літературно-музичний жанр опери, що виник в Європі за століття до початку епохи бароко.

Музика бароко

Музика бароко – це тенденція до синтезу слова і музики, таким чином в епоху бароко розквітають вокальні та хорові напрямки. При цьому також саме в епоху бароко створюється чисто інструментальний європейський стиль музики, напрямок, що не включає вокальної складової. До епохи бароко інструментальна музика прирівнювалася до танцювальної та розважальної. Також з 17 століття активно розвивався синтетичний літературно-музичний жанр опери, що виник в Європі за століття до початку епохи бароко.

Музика бароко – набагато більш емоційно насичена і екстравагантна, більш вигадлива і складна для виконання, ніж музика Ренесансу. Поганим музикантам не місце в музиці бароко, адже вони просто не зіграють її! Потрібно відмінно володіти інструментами!

У бароковій музиці вітаються всі можливі способи прикраси мелодії, орнаменту, багаті і довгі імпровізації музикантів. Максимум краси – це девіз бароко.

Найзнаменитіші композитори епохи бароко – це великий скрипаль Антоніо Вівальді, органіст і композитор духовної музики Йоганн Себастьян Бах, Клаудіо Монтеверді, Доменіко Скарлатті, Георг Гендель.

Бароко, як стиль мистецтва | Естетика у сучасному світі

Бароко один з найвідоміших стилів мистецтва в світі. Він з’явився в Італії 15-16 ст. Від італійського barocco — «химерний», «дивний», «схильний до надмірностей». Цей стиль мистецтва включає в себе досить багато напрямків. Це і живопис, і музика, і театр, і архітектура, а також мода.

Стиль бароко народився в Італії, але з часом під його вплив потрапила майже вся Європа. Йому притаманне прагнення до величі, пишність, поєднання реальності та ілюзії. Яскраве та емоційне мистецтво бароко створювалося головним чином для служіння релігії. Воно прагнуло приголомшити глядача, спонукати в ньому піднесені почуття, але все таки його вищою метою було служіння християнській вірі.

Найяскравішими представниками живопису і скульптури епохи бароко був такі майстри, як Караваджо, Караччи, Бернинни, П’єтра та Картону, Рубенс, Ван Дейк, Рембрандт, Вермеер, Дієго Веласкес, Нікола Пуссен. Всі вони цікаві по-своєму, у кожного свій стиль і своє бачення світу і мистецтва.

В епоху бароко живопис став більш аристократичним, барвистим і динамічним з незвичайними сюжетами. Бароко підняло мистецтво минулих епох на нову ступінь. Порівняно зі спокійною та врівноваженою епохою Відродження, бароко проникало в душу глядача і вражала її. Перший великий італійська живописець епохи бароко, Караваджо був запальною людиною, що відображалося в його творах, вони були наповнені драматизмом і експресією. Порівняно з сучасниками, які звикли до використання попередніх начерків, малював прямо з натури. Створена Караваджо система одержала широке поширення ще при житті художника. Багато художників епохи бароко наслідували стилю Караваджо.

Ще одним генієм бароко був Пітер Пауль Рубенс. Він вважається одним з найбільших фламанских живописців, хоча народився в Німеччині, а сформувався як художник в Італії. У полотнах Рубенса проглядаються завершені сюжети, динамізм і драматизм. Ще один представник епохи, найбільший художник Голландії — Рембрандт, він став творцем більш глибокого й виразного мистецтва. У зв’язку з тим, що голландські бюргери хотіли бачити більш стримані картини, що відображали їх побут, голландська живопис стала більш реалістичною і зображала картини повсякденного життя.

Одна з найвідоміших картин Рембрандта «Нічний дозор», полотно вражає своїми розмірами і монументальністю, але не дивлячись на це всі обличчя і деталі промальовані дуже чітко. Цією картиною можна насолодитися в паризькому Луврі. Ще одним яскравим представником бароко був голландець Ян Вермеер. Він любив зображати людей в домашній обстановці. На найвідоміших картинах Вермєєра зображені жінки за домашньою роботою або за музикою в світлих сонячних кімнатах. Роботи живописця були наповнені умиротвореними образами, світлими тонами і сюжетами дивовижною простоти.

Так само як і живопис архітектура епохи бароко прийняла більш складні форми, їй характерний просторовий розмах, велика кількість скульптури на фасадах і в інтер’єрі. Одними з основоположників архітектури бароко в Італії Карло Мадерно і Лоренцо Бернинни. Одним з найбільш гармонійних споруд у стилі бароко є капела Коронаро в церкві Санта-Марія-делла-Витториа в Римі. Капела вражає поєднанням архітектури, живопису і скульптури великого Берніні. Лоренцо Бернинни — геній бароко, найбільший скульптор і архітектор даної епохи. Він був віртуозом в істинному дусі бароко, його твори захоплюють динамізмом, жвавістю і теплотою. За замовленням Папи Римського Бернинни працював над інтер’єрами собору святого Петра в Римі.

В інших країнах Європи стиль бароко в архітектурі теж був яскраво виражений. У Франції — це Версальський палац, Люксембурзька палац, будівля Французької Академії в Парижі; в Бельгії — Гранд-Плас у Брюсселі; у Росії — Петергоф; в Україні — Андріївська церква, Успенський собор Києво-Печерської Лаври; в Австрії — Шенбрун.

Епоха бароко народила багато музикантів і поетів. Сприйняття реального світу в літературі змінилося. Реалістичні описи часто замінювалися алегоріями, метаморфозами. Одними з найпопулярніших стали античні і вигадані сюжети, найпопулярнішими героями стали пастухи і пастушки. Це напрям в мистецтві отримав назву пасторалі. У поезії епохи бароко з’являються такі форми, як сонет, рондо, мадригал. Найвідомішими авторами цієї епохи були: Ф. де Кведо, П.Кальдерон, Ш. Сорель, П.Скаррон, Фюретьер, Р. Гриммельсгаузен , В.Вуатюр, Д.Донн, С. Полоцький, Ф. Прокопович.

Мені особисто дуже імпонує стиль бароко, мені подобається його химерність, легкість, деталі. Може бути він не зовсім реалістичний, переобтяжений деталями, але він легко сприймається очима і вухами, якщо це стосується музики. Мені дуже подобається музика Баха — вона урочиста і сувора, змушує замислитися про сенс життя. Вівальді, Гендаль — це легкість і політ, радість і смуток.

В історії моди епоха бароко теж залишила свій незгладимий слід. Законодавцем моди в цю епоху був двір французького Короля-Сонце Людовіка XIV. Це був парад прикрашених костюмів як у жінок, так і у чоловіків. Мережива, банти, пряжки, підбори, перуки і «мушки» — все було занадто химерно і нарочито. Але багато з того що було придумано в ту епоху дійшло до наших днів і прижилося в сучасному костюмі в дещо зміненій формі. В цей же час з’явилося перукарське мистецтво — «куафюри». Розкіш була присутня скрізь. Люди оточували себе химерними і красивими речами в інтер’єрі: дзеркала в ліпних рамах, гарні меблі, статуетки, розкішний одяг і так далі.

У моєму рідному Києві є Андріївська церква побудована по проекту архітектора Растреллі. Це яскравий приклад архітектури в стилі бароко. Я люблю цю легку і світлу, немов летить над Подолом і Києвом церква. Вона велично підноситься над пагорбами міста і уособлює всю суть українського бароко.

Цікаві факти про бароко

Бароко – один з найпопулярніших напрямків у мистецтві, що зародилося в Італії на рубежі сімнадцятого і вісімнадцятого століть, а також назва історичної епохи. Представляємо цікаві факти про бароко.

Походження

Походження стилю:

1. Батьківщина.

Стиль бароко зародився в Італії. Спочатку він користувався популярністю лише в Римі, Флоренції, Венеції, а потім поширився поті по всіх країнах світу.

2. Морское Походження.

Раніше моряки називали бароко перлини, що мали неправильну форму.

3. Характеристика людини.

У шістнадцятому столітті фальшиві, брехливі і незграбні або химерні люди називалися бароко.

4. Перше вживання.

У перший раз термін був використаний в галузі архітектури. Далі він був використаний літератором Ніцше в кінці 70-х років дев’ятнадцятого століття, але офіційно в літературу він був введений швейцарським філологом Вельфлином в кінці 80-х років того ж століття.

Люди

Особливості зовнішності:

1. Представниці прекрасного стилю.

Жінка цієї епохи відрізняється блідою шкірою з намальованими родимками, високими і химерними зачісками. Цікаво, що для того, щоб шкіра була блідою, жінки накладали на обличчя багато гриму.

2. Чоловік.

Представники сильної статі в епоху бароко носили напудрені перуки, збриті вуса і бороду.

3. Чоловічі наряди.

Чоловіки носили білу сорочку, мала напуск на талії, довгі пишні рукави і манжети з мереживами, перев’язані гарними стрічками. Поверх сорочки надягали короткий і вузький піджак, який називався брасьер, але незабаром піджак став більш довгим і широким. Талію чоловічого каптана прикрашала баска. Нижня частина одягу — білі панталони і короткі штани, а іноді навіть шорти. На ногах носили туфлі з квадратним носком. Також було модно носити шпагу і капелюх.

4. Жіночі наряди.

Наряди прекрасної статі відрізнялися пишністю і величчю. Сукні стали пишними, яскравими, у спідниці з’явився шлейф, а рукава тепер прикрашалися мереживною оборкою. Талію дуже сильно стягували корсетом.

Також цікаво, що жінки іноді одягали відразу 2 сукні.

У теплу пору року костюми доповнювалися тростини або парасолями, а в холодну — хутряними накидками і довгими до ліктів рукавичками.

Стиль

Особливості стилю:

1. Акцент.

Головний акцент цієї епохи-використання позолоти: її використовували і в нарядах, і в архітектурі.

2. Симетрія.

В епоху бароко симетричність була головною рисою. Було важливо, щоб всі споруди були абсолютно симетричними.

3. Характерна риса.

Стиль бароко характеризується пишність, виразністю, об’ємністю фігур, величезною кількістю декоруючих елементів. Круглі форми змінюються на овальні.

Статуї

Скульптура:

1. Особливості скульптури.

Скульптури в стилі бароко відрізняються ошатністю, щоб вони виглядали більш багате і яскраво, їх наряджали в людський одяг і коштовності.

2. Сюжет.

Тепер скульптурами були міфологічні (з давньогрецької або давньоримської міфології) або біблійні персонажі, що надавало скульптурної композиції певний сюжет.

Архітектура

Архітектура та містобудування:

1. Місто.

Вулиці в містах тепер були прямолінійними. Архітектори намагалися виділити кожну вулицю певною особливістю, велику увагу приділяли облаштування площ.

2. Ландшафт.

Прикрашали не тільки будівлі, а й територію при них. Тепер стали стригти і прикрашати газони, зводилися статуї і фонтани.

3. Маска.

Головною прикрасою будівлі стала маска людини або тварини. Арки з масками робили з гіпсу або каменю і розміщували над головним входом, вікнами або арками. На церквах і храмах використовувалися зображення ангелів і святих.

Пам’ятки

Спадщина:

1. Перша споруда.

Найперше споруди, побудоване в стилі бароко, — це церква Іль Джезу, побудована ще в шістнадцятому столітті. При будівництві церкви були повністю порушені закостеневшие закони будівництва: частини розтягувалися і накладалися один на одного, використовувалися безліч декоруючих елементів, створювався контраст світла і тіні.

2. Головна спадщина.

Найбільше споруд, побудованих в стилі бароко, знаходиться в Парижі.

Нововведення

Що нового:

1. Поява столових приладів.

Саме в цей час на царських столах з’являються не тільки ложки, але і вилки з серветками.

2. Меблі.

Меблі з дерева і металу майже повністю втратила свою популярність. Тепер її часто облобляли м’якою тканиною, щоб вона виглядала більш пишно і багато.

Бассо континуо . Также известный как фигурный бас или тщательный бас , это метод создания аккомпанемента из составленной басовой партии путем воспроизведения басовых нот и импровизации гармонии над ними.

Различные инструментальные звуки . В период барокко было несколько инструментов эпохи Возрождения, в том числе записывающие устройства, альты, флейты, лютни и целый ряд струнных инструментов. Тем не менее, самым большим и вездесущим инструментальным развитием, сделанным в эту эпоху, был клавесин.

Известные композиторы эпохи барокко

Первая часть эпохи барокко связана с жанрами итальянского происхождения, включая кантату, концерт, сонату, ораторию и оперу. Антонио Вивальди — известный композитор, особенно прославившийся своими концертами, такими как Four Seasons .

Самая влиятельная фигура в музыке барокко — Иоганн Себастьян Бах. Объем написанных им произведений огромен и включает в себя несколько шедевров. Одно из самых популярных его произведений — Токката и Фуга ре минор BWV 565 .Это величественное, но захватывающее произведение было признано величайшим произведением для органа из когда-либо созданных.

Несмотря на то, что Италия сыграла важную роль в развитии музыки барокко, другие страны Западной Европы внесли не менее важные дополнения, а их композиторы создали свои собственные уникальные стили. Это привело к различиям между народами в том, как составлялась музыка, и в правилах исполнения. Эти различия также сыграли роль в развитии музыки барокко, которую мы переживаем сегодня.

Среди других примечательных имен — Джордж Фридрих Гендель (известный как Water Music и Messiah ), Генри Перселл, Георг Филипп Телеманн и Алессандро Скарлатти.

Эпоха барокко, как никакая другая, способствовала развитию искусства, поскольку музыка становилась все более доступной для людей. Пьесы создавались не только для того, чтобы слушатели получали больше удовольствия от прослушивания, но и для эффективного общения с ними, умышленно вызывая сильные эмоции.

Хотя период барокко закончился более 250 лет назад, его дух и влияние можно услышать повсюду, и его музыка до сих пор затрагивает многих людей.

Хотите узнать больше о различных аспектах музыки? Присоединяйтесь к Musical U сегодня, чтобы получить доступ к мощным ресурсам и поддерживающему сообществу таких же музыкантов, как вы.

История разборок Летней симфонии: период барокко

Наши выборы Baroque Symphony Showdown — это «» Вивальди «Времена года» и Бранденбургский концерт Баха No.1. Читайте дальше, чтобы узнать больше о периоде барокко и этих двух произведениях.

---

Период барокко родился в результате взрыва новых художественных стилей в Европе в 17-18 веках. Этот период знаменует собой конец Возрождения в Европе, в течение которого люди резко изменили свое мышление и образ жизни, включив в него науку, рассуждение, индивидуализм и гуманизм, а также многие другие новые идеи. После Возрождения политический контроль церкви над Европой значительно ослаб, позволив нерелигиозной деятельности и перспективам, включая инструментальную музыку, развиваться свободно и отклоняться от ограничений и простоты прошлого.

«Сад любви», Питер Пауль Рубенс

С точки зрения истории музыки, период барокко пришелся на период между 1600 и 1750 годами. Именно в это время были организованы первые версии современного оркестра и были введены стандартные группы инструментов. Искусство барокко, как звуковое, так и визуальное, характеризуется драматизмом, декоративными особенностями и общим ощущением величия. Композиторы эпохи барокко экспериментировали с орнаментом и включали звуковые «разговоры» между соседними музыкальными отрывками.Смелый выбор композиторов и художников изобразительного искусства, сделанный на протяжении этого периода, укрепил их место в истории как пионеров искусства, проложивших путь к столетиям творческих поисков. Например, композитор эпохи барокко Иоганн Себастьян Бах, которого часто считают одним из величайших музыкальных гениев в истории, создал стандартный и утонченный подход к гармонии, который заложил основу для музыкальных композиций до конца XIX века.

Концерт, соната и опера также появились в эпоху барокко.Опера — это, пожалуй, музыкальная вершина стиля барокко, позволяющая композиторам выражать эмоции и настроения в своей музыке. В этом новом музыкальном стиле большое внимание уделяется музыкальному повествованию и побуждает композиторов воздействовать на собственные эмоции аудитории в своих произведениях. Среди выдающихся композиторов эпохи барокко — Бах, Гендель и Вивальди, поборник концерта.

ЛЮБОПЫТНЫЙ ФАКТ: РОДИЛСЯ МЕНЕЕ 100 МИЛЬ В КВАРТИРЕ, БАХ И ХЕНДЕЛ БЫЛИ КРАЙНЕ РАЗЛИЧНЫМ ВОСПИТАНИЕМ, И ИХ ОБА ИМ СМОГЛИ ДОСТИГАТЬ БОЛЬШОГО МУЗЫКАЛЬНОГО УСПЕХА.Бах вырос в семье музыкантов, в то время как Хэндел — единственный музыкант, найденный на протяжении более двух веков истории его семьи.

«» Вивальди «Времена года» — самое узнаваемое произведение итальянского композитора. Хотя это сочинение скорее концертное, оно одно из самых близких к симфонии произведений барокко. Симфонии не существовали в период барокко в том формате, в котором мы их знаем сегодня. Однако многие оркестровые композиции в стиле барокко вызывают сходство с «современной» симфонией в своей структуре и даже в мельчайших деталях, таких как фразировка и разговорные идеи.Кроме того, смысл концерта меняется в зависимости от музыкального периода. Концерты в стиле барокко подчеркивают музыкальные разговоры между солистом и оркестром, сохраняя оба элемента выступления на одинаковом уровне. Только в классический период концерты начинают демонстрировать солиста как отдельный аспект выступления от оркестрового сопровождения. Например, введение каденций в симфонические произведения полностью изолировало солиста, позволяя аудитории больше сосредоточиться на возможностях отдельного инструмента и сильных сторонах солиста как исполнителя.

О компании The Four Seasons

Итальянский композитор Антонио Вивальди (1678-1741) за свою жизнь написал сотни произведений, в том числе более 400 концертов. Хотя «Времена года» , сочиненный примерно в 1720 году, безусловно, больше похож на концерт для скрипки соло с оркестром, чем на симфонию, это одно из самых близких произведений в стиле барокко к настоящей симфонии. Four Seasons приглашает публику в путешествие по годовому циклу времен года.Каждому движению предшествует сонет, который объясняет соответствующее время года и направляет слушателя, наблюдая за представлением. Каждой строке сонета можно сопоставить определенную часть его движения, например, тревожные тремоло представляют ненастную погоду, а более мягкие фразы в паре с трелями олицетворяют пение птиц.

Слушайте запись «Времена года » ниже, исполненную музыкантами в Тель-Авивском художественном музее

Около Бранденбург No.1

Иоганн Себастьян Бах (1685-1750) написал Бранденбургские концерты между 1711 и 1721 годами. Этот сборник (один из многих, сочиненных Бахом) содержит шесть концертов, каждый со своей уникальной инструментальной системой. Концерт № 1 признана единственной настоящей оркестровой композицией в сборнике и включает в себя главного скрипачка, двух валторн и трех гобоев в качестве солистов. Первая часть жива и сложна в организации различных ритмов между инструментами.Вторая часть, Adagio , часто упоминается как величайшая часть всей серии концертов. Со вкусом, но современное использование цвета Бахом во всей коллекции делает Бранденбургские концерты одними из его лучших работ.

Посмотрите это исполнение Баховского Бранденбургского концерта № . 1 в исполнении Фрайбургского барочного оркестра. Примечание: представление начинается в 0:38.

Хотите узнать больше о нашем Summer Symphony Showdown? Подробнее о мероприятии здесь!

Классика для детей

Слушайте специальные веб-программы о периодах в истории музыки.

Старинная музыка : ок. 500-1600
Под старинной музыкой понимаются музыкальные композиции средневековья и эпохи Возрождения. Большая часть музыки с древнейших времен была священной музыкой, написанной для голоса и передаваемой устно. Только на заре Возрождения мы стали чаще использовать инструменты и разработки в печати.

Период барокко : 1600 — 1750
Бах, Вивальди, Телеман и Гендель сочинили в период барокко.Музыка барокко мелодична и очень организована, а мелодии, как правило, очень украшены и сложны.

Классический период : 1750 — 1827
Моцарт, Гайдн и Бетховен сочинили в классический период. Музыка классического периода упорядочена, сбалансирована и чиста.

Период романтики : 1827 — 1900
Шопен, Мендельсон, Шуберт и Шуман сочинили в период романтизма. Музыка этой эпохи звучит почти безгранично и не имеет ограничений по форме.Большая часть этой музыки является программной, то есть предназначена для описания чего-то, возможно, сцены в природе или чувства.

Импрессионист
Дебюсси, Равель и другие сочиняют музыку тайн, волшебства и чудес.

Современный период : 1900 г. по настоящее время
Прокофьев, Стравинский, Копленд и современные композиторы написали музыку 20-го века — и не только. Современная музыка позволяет композиторам подражать традиционным музыкальным идеям, реализуя собственный творческий подход с полной свободой во всех измерениях.

Женщины-композиторы
Мы подчеркиваем вклад женщин в историю музыки.

Хоровые композиторы
Мы ориентируемся на тех, кто писал музыку для человеческого голоса на протяжении всей истории.

Музыка свободы
Песни, которые помогли рабам бежать на север, а также другие, прославляющие свободу.

Джаз
Джаз — это уникальная американская форма музыки.Найдите ссылки на сайты о джазе для детей и потрясающие программы Classics for Kids ^® , посвященные джазу.

10 (маленьких) фактов о музыке барокко, которых вы (возможно) не знали

Обновленный великими исполнителями и страстными музыковедами, период барокко часто сводится к помпезности и богатству коллективной фантазии. Вот десять мелочей, о которых вы, вероятно, не знали, о художественном подражании, которое длилось более века.

Период, известный как «барокко», полон противоречий.С одной стороны, мы сохраняем изобилие орнаментов, роскошь, безвкусные узоры и неровности (поэтому этот стиль иногда обозначают португальским словом barroco ). С другой стороны, строгость, проявленная несколькими немецкими мастерами. Более того, прилагательное «барокко» в основном использовалось с 1950 года для обозначения периода, поскольку художественное выражение было плюралистическим в Европе между 1600 и 1750 годами.

Первое произведение было опубликовано в Венеции в 1501

2012 Санта-Мария-делла-Салюте Празднования © Барбара Занон / Contributeur

В начале 16 века видится очень ценное изобретение: нотная печать.Город Дожей надолго сохранит лидерство в этом вопросе. Таким образом, первый печатный раздел выпущен в 1501 году из прессы Оттавиано Петруччи . Как и в литературных текстах, они использовали подвижные буквы, чтобы гравюра была более приятной визуально.

Понятия авторского права не существовало.

За исключением королевских привилегий, каждый может напечатать что угодно в любое время и получить от этого выгоду. Также допускается, что каждый может безнаказанно устроить или скопировать раздел.Например, Handel широко использовал для себя части Stradella , Muffat или Keizer , не обязательно причиняя вред.

Выспаться, старая история…

В период барокко норма преподавания музыки остается в традиционных отношениях между мастером и его учеником, следуя корпоративистской организации, данной в Средневековье — как в Германии гильдии, где сначала нужно было быть учеником, затем товарищем и, наконец, мастером.Но в то время был более быстрый способ подняться по служебной лестнице: женитьба на хозяйской дочери давала более быстрый доступ к господскому положению и возможное право стать преемником рассматриваемого отчима. Так было с Букстехуде , который женился на дочери своего предшественника Тундер .

Консерваторий еще не существовало, но некоторые государственные музыкальные школы были открыты в Италии с XVI века.

Эти школы принимают сирот или брошенных детей ( Ospedale ).Самые одаренные дети учились музыке и давали отличные представления. В Венеции в 17 веке заведение для девочек Ospedale della Pietà хвасталось, что Антонио Вивальди был учителем игры на скрипке и ведущим хоров и концертов.

Нет, не Монтеверди написал первую оперу.

Празднование свадьбы Генриха IV Французского Медичи и Генрих IV Французский в октябре 1600 . Монтеверди был среди гостей. Только семь лет спустя он представит L’Orfeo . Тем не менее, она считается первой оперой в строгом определении этого термина.

Чтобы противостоять растущему успеху скрипки в ущерб альту, была проведена большая кампания по клевете.

В 1743 из Dictionnaire de Trévoux мы узнали, что «скрипка — это также слово, чтобы оскорбить или выразить презрение, и означает глупый, дерзкий», как «те скрипачи, которые ходят из деревни в деревню, чтобы играть на скрипке, и увеличиваются. радость пьяниц ».Поэтому слово «скрипка» также может означать «тюрьма», поскольку скрипачи часто заканчивают свою ночь «на виолончели».

Вольтер ненавидел пианино.

Производитель пианино Forte Род Регье работает в своей мастерской во Фрипорте с Крисом Карром © Portland Press Herald / Contributeur

В 1774 он сказал, что пианофорте «инструмент для медников по сравнению с клавесином» (письмо к Мадам дю Деффан, 8 декабря 1774 г.). Пожалуйста!

Гобой увидел день в начале правления Людовика XIV во Франции.

Инструменты изменились в соответствии с новым стилем барокко и попытались приспособиться к его эстетическим требованиям.Вот почему, когда Lully искал новые звучания, он понял, что у него нет инструмента с тростью, достаточно прочной, чтобы аккомпанировать скрипкам. Рекордеры, конечно, внесли интересный контраст, но их звуковая мощность была слишком слабой.

Таким образом, семействам Hotteterre и Philidor было поручено переосмыслить тростник и позволить новому инструменту распространиться по всей Европе. Так гобой начал свою блестящую карьеру с Люлли.

Период барокко стал благодатной почвой для «попойки».

В 1619 , Bacilly опубликовал сборник «песен, под которые можно танцевать и пить».Следуя этому примеру, многие композиторы во второй половине века публиковали застольные мелодии, особенно потому, что публика была надежной в том обществе, жаждущем развлечений. Rameau , например, опубликовано в 1719 Avec du vin, endormons-nous («давай уснем вином» )

Pour afficher ce contenu Youtube, vous devez accept les cookies Publicité .

Ces cookies, которые позволяют участникам предлагать рекламу и контент, предоставляемый пользователями, в функции votre navigation, de votre profil et de vos center d’intérêt.

Accepter

Paramétrer les cookies

Возникновение описательной музыки

Заставив нас улыбнуться сегодня, некоторые композиторы пытались писать творческие произведения, которые не могли быть более информативными. Марин Марэ был одним из них, и в своем Le Tableau de l’Opération de la Taille («сцена операции на пояснице») он попытался воссоздать «извлечение камня из мочевого пузыря»!

Добавьте контент на Youtube, оставьте файлы cookie Publicité .

Ces cookies, которые позволяют участникам предлагать рекламу и контент, предоставляемый пользователями, в функции votre navigation, de votre profil et de vos center d’intérêt.

Accepter

Paramétrer les cookies

О музыке — Филармония Барочный оркестр и хорал

Исторически обоснованное представление

Наше внимание уделяется исторически обоснованному исполнению, что означает, что мы представляем историческую музыку в манере, соответствующей времени и месту, в которых она была написана.В наших выступлениях используются исторические инструменты, играемые по стилистическим стандартам более ранних эпох.

Такую музыку приятно слышать. Также приятно видеть исторически обоснованное исполнение. Ключевой аспект нашей миссии — постановка живых выступлений.

Как следует из нашего названия, барочный оркестр и хорал филармонии привержен музыке эпохи барокко в Европе (период с 1600 по 1750 год). Однако наше программирование охватывает более широкие временные рамки.Мы исследуем эпоху барокко (особенно ее вторую половину), полный классический период (определяемый как период с 1750 по 1820 годы) и первые годы романтического периода (обычно описываемый как начало примерно с 1820 года).

Период барокко

Музыка барокко служит основой всего того, что принято называть «классической» музыкой. Музыканты эпохи барокко расширили разнообразие и сложность музыки. Многие музыкальные термины и понятия, используемые сегодня, были установлены в то время.Оркестровые инструменты приобрели формы и функции, которые мы до сих пор узнаем. Прижились важные музыкальные жанры, такие как опера. Крупные композиторы эпохи барокко, такие как Иоганн Себастьян Бах, Антонио Вивальди и Джордж Фридрих Гендель, по-прежнему широко известны.

Эпоха барокко восхищает богатством деталей. В его музыке подчеркивается полифония, что означает одновременное воспроизведение нескольких независимых мелодических голосов. В результате получается многослойная или многотекстурная композиция, часто дополненная сложным музыкальным орнаментом.Сложная красота музыки барокко остается очень привлекательной и сегодня.

Классический период

Эпоха барокко переросла в классический период музыки, охватывающий примерно с середины 18 до начала 19 веков. Классический период ценил порядок и ясность в искусстве. В музыке акцент сместился с полифонии на более доминирующий одиночный мелодический голос. Композиторы стремились создать и выразить формальные структуры в своей музыке. Часть удовольствия слушатель получает от того, что слышит и идентифицирует структурные элементы в композиции.Среди любимых композиторов-классиков — Вольфганг Амадей Моцарт и Франц Йозеф Гайдн.

Период раннего романтизма

Классический период перерос в романтический период, начавшийся в начале 19 века. В романтическую эпоху большое внимание уделялось индивидуальному самовыражению. Композиторы стремились передать эмоциональную мощь и интенсивность — и поставить свою музыку сугубо личностной печатью.

Многие люди считают Людвига ван Бетховена образцом «романтика» из-за его страстной, легко узнаваемой музыки.На самом деле жизнь композитора охватывает классический и романтический периоды, и ученые продолжают спорить о том, как лучше всего позиционировать его карьеру в рамках истории музыки. Музыка быстро развивалась в конце 18-го и начале 19-го веков, и Бетховен входит в число активных композиторов того времени, творчество которых отражает этот переход.

Композитор, который более прочно относится к раннему романтическому периоду, — это Феликс Мендельсон, который, что интересно, был защитником музыки эпохи барокко! Мендельсон много сделал для возрождения интереса к Дж.Например, С. Бах и Гендель — и даже сегодня Мендельсон остается источником вдохновения для тех, кто дорожит исторически обоснованным исполнением.

К современной эпохе

По мере развития XIX века оркестровое исполнение неуклонно приближалось к своей современной форме. Развивались стили и техники. Оркестры и их концертные залы стали больше. Инструменты были стандартизированы по конструкции и материалам, а значит, и по звукам, которые они производили. Появились совершенно новые инструменты.Некоторые старые инструменты практически исчезли с концертной площадки.

Барочные, классические и ранние романтические композиции остались в репертуаре, но исполнялись они полноценным современным оркестром. Соответственно изменились ожидания аудитории.

Современный оркестр — прекрасное творение. Это дает захватывающие возможности услышать музыку многих эпох. Но по самой своей природе он адаптирует — или «модернизирует» — музыку, написанную для более ранних инструментов, техник и настроек.По сути, к более старым композициям применяется новое представление о звуке.

Музыка филармонии Барочный оркестр и хорал

Исторически обоснованный перформанс возник в 20-м веке, чтобы предоставить важную альтернативу — такую, которая представляет часто более мягкие (а иногда идиосинкразические) звуки, которые историческая публика могла бы знать и наслаждаться. Это «новая» музыкальная практика, которая возрождает и сохраняет аспекты прошлого.

Philharmonia Baroque Orchestra & Chorale заслужил известность как один из лучших ансамблей в мире, исполняющих исторически обоснованную музыку.Чтобы узнать больше о нашей музыке, прочитайте о некоторых композиторах, которых мы исполняем, а также о некоторых наших исторических инструментах.

Период барокко

Период барокко

Фон эпохи барокко
Период времени для барокко: 1600-1750 гг.
Причина дат: 1600 запусков по двум причинам.
1. Время начала опер.
2. Музыкальный язык стал языком тональности и функциональной гармонии. (I-IV-V-I). До 1600 года этот звук не был стандартной частью музыкального языка.Он держится с 1600-1900 — 300 лет! В этом функциональном гармоническом языке гораздо больше ощущения направленности и предсказуемости.
В этом же отношении 1750 год считается концом барокко из-за смерти Иоганна Себастьяна Баха. Его музыка считается кульминацией стиля барокко.
Барокко — термин, который впервые был применен к архитектуре в уничижительной манере. Этот термин в переводе с португальского означает жемчуг необычной формы, искаженный и гротескный.Так люди того времени думали о новом стиле.
Сравнивая два ренессанса и барокко в искусстве, мы замечаем разницу в контрасте барокко. Также отсутствие равновесия, больше движения в работе, разбивка пространства. Лица статуй в стиле барокко выражают больше эмоций, чрезмерно драматичны и далеки от реализма. Как в искусстве, так и в музыке, стиль барокко наполняет пространство действием и движением.
Представление эмоций и новой научной мысли. Ученые думали, что, поскольку тело состоит в основном из жидкостей, затем настроения и т. Д.можно объяснить дисбалансом жидкостей.
Идея барокко заключается в том, что эти эмоции и настроения могут быть сформулированы и затронуты посредством репрезентации. Это известно как доктрина привязанностей. Эмоции могут быть представлены, напр. радость и счастье выражены пунктирными ритмами, грусть и скорбь / горе — в нисходящей басовой партии, особенно хроматической. Выражение барокко отличается от выражения XIX века тем, что оно более отстранено и сообщается как бы беспристрастным наблюдателем, тогда как выражение романтиков чисто индивидуально.
Это также известно как эпоха абсолютизма. Увеличение центральной государственной власти и идеи правления монархией. Комментарий Людовика XIV Я — государство. Власть общества больше не в церкви. Монарх обладает абсолютной властью. Вера в то, что монарх является прямым потомком Бога — вы даже не подумаете подвергнуть сомнению. Лучший пример — Людовик XIV из Франции — Версаля.